Державна наукова установа “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” реорганізована шляхом поділу. На його базі утворені державні наукові установи:

   Інститут модернізації змісту освіти  (http://www.imzo.gov.ua/) та Інститут освітньої аналітики, з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 687 “Про утворення Інституту модернізації змісту освіти та Інституту освітньої аналітики”).

УКРАЇНСЬКА РОДИНА

(навчальна програма спецкурсу для студентів усіх спеціальностей та форм навчання)

 

Схвалено для використання в закладах освіти Комісією з виховної роботи вищих навчальних закладів Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол НМК №1 від 25 січня 2013 року)

 

Автори –Удалова О.А.,  завідувачка сектору соціально-педагогічної роботи зі студентами Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, кандидат педагогічних наук;

Кузнєцова О.В., методист вищої категорії сектору соціально-педагогічної роботи зі студентами Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України

 

Рецензенти:

Уваркіна О.В., професор кафедри соціальної філософії та філософії освіти, вчений секретар Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук, доцент Шевчук Н.І. – заступник директора з гуманітарної освіти  та виховної роботи Вінницького технічного коледжу

 

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, рекомендовану літературу, плани семінарських занять, завдання підсумкового контролю, перелік тем для самостійної роботи студентів, приблизну тематику роботи клубу «Сімя».

 

Пояснювальна записка

Майбутнє нашої держави залежатиме від змісту цінностей, які закладаються у світоглядні орієнтири молодих людей, а також від того, наскільки духовність стане основою їх життя. Це означає, що виховання молоді, підготовка її до сімейного життя завжди була і є однією з найважливіших проблем у житті суспільства. І головним завданням цієї роботи є набуття теоретичних знань, формування сучасних уявлень і поглядів на шлюб, формування моральних та ціннісних орієнтирів, переконань у сфері сімейної політики.

За роки незалежності нашої країни інститут сімї зазнав значних змін. Проблемою української сім’ї є нестабільність шлюбних відносин та значна вірогідність розлучення. Щороку збільшується кількість неповних сімей, у яких проживають діти з одним із батьків, іноді - з іншими родичами. Згідно статистики, кожна друга сім’я розлучається. Середній показник розлучень в Україні становить 54,2 відсотка. За відповідним показником наша країна посідає третє місце серед європейських держав, у яких він у середньому становить 2,1 розлучення на 1000 осіб. Збільшується кількість цивільних шлюбів, у яких чоловік та жінка живуть разом, ведуть домашнє господарство, виховують спільних дітей, але не реєструють свої стосунки. Розлучення такого подружжя не фіксується статистично.

Також однією з проблем є зниження рівня народжуваності. За 11 місяців 2011 року в Україні народилося 460,5 тис. дітей (на 2,9 відсотка менше порівняно з 2010 роком). Окремо слід виділити проблему позашлюбного народження дітей. Так, за даними Національного дослідницького університету "Вища школа економіки", у 2009 році частка дітей, народжених поза шлюбом, становила 21,2 відсотка (порівняно із 17,3 відсотка у 2000 році, 11,2 відсотка - у 1990 році та 8,3 відсотка - у 1985 році) [68]. Серед типових причин виникнення цих явищ – низька культура почуттів, психолого-педагогічна неграмотність, зменшення віку вступу у шлюб, соціально-економічна незахищеність молодих сімей; зміна мотивації створення  сім’ї,  ранні статеві стосунки.

Актуальною проблемою в нашому суспільстві є насильство в сім’ї. Як свідчать результати проведених досліджень, причинами прояву цього явища є зниження рівня життя значної частини населення, високий рівень безробіття, соціально-побутова невлаштованість, поширення алкоголізму та наркоманії, високий рівень агресії, низька самооцінка осіб, що чинять насильство тощо. На запобігання цього явища спрямовано реалізацію Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», Закону України «Про охорону дитинства» та ін.

Крім того, з метою подолання кризи в сім’ї створено Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року, Державну програму «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року» та інш.

Можна відмітити, що динамічні зміни образу життя українського народу неоднозначно впливають на сімейні відносини, тому в цих умовах цілеспрямована підготовка до сімейного життя є нагальною потребою, яка займає важливе місце в системі виховання студентської молоді у формуванні в юнаків і дівчат потреби створювання сім’ї, готовності до вступу в шлюб,  вмінню правильно будувати внутрішньосімейні відносини і виховувати дітей. Крім того, формування почуття відповідальності за свою поведінку до шлюбу, а також відповідну моральну поведінку у сфері взаємовідносин чоловіків та жінок.

Виходячи з вищезазначеного, для удосконалення підготовки молоді до шлюбу педагогічні колективи ВНЗ повинні проводити роботу, яка спрямована на розширення та поглиблення знань студентів про роль сім’ї в житті особистості та суспільства.

Робота з молоддю стосовно підготовки її до сімейного життя безпосередньо пов’язана з формуванням ціннісних орієнтацій і моральних якостей у молоді і  повинна здійснюватися на всіх етапах  вікового розвитку особистості,  в системі загальних проблем виховання, за основними  напрямами:

1. Загальносоціальний. Розкриває політику держави в області шлюбно-сімейних відносин, сутність сімейної політики, значення сім'ї в суспільстві, гендерну структуру сім’ї.

2. Етичний. Включає виховання моральних якостей та цінностей, усвідомлення моральних основ шлюбно-сімейних відносин, почуття відповідальності перед дружиною (чоловіком), сім'єю, дітьми, а також культуру інтимних почуттів, уявлення про благополуччя сім'ї.

3. Правовий. Ознайомлення з основами законодавства про шлюб, із положеннями сімейного права, з обов'язками подружжя по відношенню один до одного, до дітей, до суспільства, формування правової культури сімейних відносин серед  молоді на основі теорії гендеру.

4. Психологічний. Формування поняття про особистість, особливості  психології міжособистісних відносин молоді, психологічні основи шлюбу та сімейного життя, вміння розуміти психологію один одного, розвиток почуттів, що необхідні для подружнього і сімейного життя, володіння навичками спілкування  та інше.

5. Фізіолого-гігієнічний. Ознайомлення з фізіологічними відмінностями чоловічого та жіночого організмів; обговорення питань особистої гігієни,  репродуктивного здоров'я, способів планування сім'ї, а також формування  у студентів установок на здоровий спосіб життя.

6. Педагогічний. Формування уявлень про роль сім’ї у вихованні дітей, її педагогічний потенціал, розкриття специфіки виховання дітей в сім’ї та ролі батьків в цьому процесі.

7. Естетичний. Формування відношення до сімейного життя як до самостійної естетичної цінності.

8. Господарсько-економічний. Розкриття уявлення про бюджет та господарство сім’ї, набуття вмінь, необхідних у сімейному побуті та ін.

Завдання:

-         Формування поваги до законів, прав і свобод людини, розвиток громадянської і соціальної відповідальності за свої вчинки, здатності до морального самовдосконалення;

-         Забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу, прилучення дітей до народних традицій, рідної мови, звичаїв, обрядів, виховання в них національної свідомості і самосвідомості;

-         Засвоєння базових моральних цінностей та ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні, виховання культури поведінки, здатності створити міцну родину;

-         Статеве виховання студентів, підготовка до подружнього життя, розвиток соціальних компетенцій: поваги до жінки, почуття дружби, кохання, відповідальне ставлення до батьківства, здоров’я батьків як умова повноцінного розвитку дитини;

-         Формування навичок щодо спільної побутової та господарської діяльності; формування естетичних смаків і почуттів, уміння розрізняти прекрасне і неповторне в мистецтві і житті, забезпечення умов для практичної, творчої діяльності людей.

Для реалізації вищезазначених завдань, пропонуємо започаткувати у ВНЗ спецкурс «Українська родина». Матеріали спецкурсу підібрані так, щоб сприяти досягненню освітніх, пізнавальних та розвиваючих цілей для підвищення рівня знань студентів щодо шлюбу і сімейних відносин. Запропонована навчальна програма згрупована у двох модулях. На вивчення курсу відводиться 54 год. (з них: лекційних – 6, семінарських – 16, самостійної роботи – 22, консультацій – 10). Цей спецкурс може бути  доповненням до циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

Крім того, пропонується приблизна тематика плану роботи клубу “Сім’я” та пропонуються практичні заняття, які є суттєвим доповненням до лекційних матеріалів з питань підготовки молоді до сімейного життя.

Основні поняття та категорії курсу: жінка, чоловік, гендер, секс, шлюб, подружжя, кохання, сім’я, функції сім’ї, типи сімей, любов (батьків до дітей, дітей до батьків), здоров’я, розлучення, культура сімейних стосунків, матріархат, патріархат, егалітаризм, насильство, торгівля, експлуатація людини (дітей).

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити