Державна наукова установа “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” реорганізована шляхом поділу. На його базі утворені державні наукові установи:

   Інститут модернізації змісту освіти  (http://www.imzo.gov.ua/) та Інститут освітньої аналітики, з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 687 “Про утворення Інституту модернізації змісту освіти та Інституту освітньої аналітики”).

Основи здорового способу життя,

 профілактика ВІЛ/СНІДу

(Навчальна програма спецкурсу для студентів

усіх спеціальностей та форм навчання)

 

Автор:      Удалова О.А. завідувачка сектору Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, канд. пед. наук

 

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, рекомендовану літературу, плани семінарських занять з завданням і запитанням для самоконтролю, перелік питань, що виносяться на залік

Рецензенти:  Нікітчина С.О., завідувачка кафедрою ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, доктор педагогічних наук, професор;

Мельнікова І.М., старший науковий співробітник Інституту вищої освіти АПН України, канд. педагогічних наук, професор.

Схвалено для використання у вищих навчальних закладах комісією з виховної роботи  вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. (Протокол №4 від 30 листопада 2012 року)

 

У двадцять перше століття Всесвітня Організація Охорони Здоров’я  ввійшла  з новою глобальною програмою - «Здоров’я – ХХІ: основи політики і досягнення здоров’я для всіх в Європейському регіоні ВООЗ» (1999), яка спрямована на реалізацію стратегічної концепції здоров’я народів європейського континету. В документі викладаються глобальні пріоритети та завдання, які спрямовані на забезпечення та підтримку високого рівня здоров’я протягом усього життєвого циклу людини.

Концептуальні засади сприяння покращенню здоров’я, як цілісного комплексного процесу, викладені у таких документах загальнопланетарного значення як Оттавська Хартія, 1986р., Бангкокська Хартія, 2005р., Всесвітня декларація з охорони здоров’я «здоров’я для всіх у ХХІ столітті» та ін. Так у  Всесвітній декларації по охороні здоров’я, яка прийнята на П’ятдесят першій сесії Всесвітньої асамблеї з охорони здоров’я в травні 1998р., зазначається, що держави члени всесвітньої організації охорони здоров’я знову підтверджують прихильність принципу, проголошеному в її Статуті, в якому визначено, що володіння найвищим рівнем здоров’я, якого можна досягти, є одним з основних прав кожної людини. Держава, яка дотримується міжнародних вимог, підтверджує гідність і цінність кожної людини, а також рівні права, обов’язки, а також відповідальність всіх по відношенню щодо формування і збереження до здоров’я народу.

Крім того, на національному рівні прийнято низку стратегічних державних програм, спрямованих на збереження здоров’я населення України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2010 року №1808 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки», Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2010 року №2140  «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки» , Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, Загальнодержавна програма боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року, Загальнодержавна програма імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки та ін.

Головне завдання навчального закладу – попередження негативних явищ серед студентської молоді.  Тому надзвичайно важливим напрямом сучасного навчально-виховного процесу є превентивне виховання. Питання превентивності є приоритетним в системі психолого-педагогічних, медичних, правових напрямів роботи різних країн світу в рамках ЮНЕСКО. Це попередження ризикованої поведінки, як наркозалежність, куріння, захворювання на СНІД та ін., серед студентів.

За період 1987–2011 рр. в Україні офіційно зареєстровано 202 787 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі 46 300 випадків захворювання на СНІД та 24 626 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІД.

Масштаби епідемії ВІЛ-інфекції поступово зростають – починаючи з 1999 р., кількість вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції щороку постійно збільшується. У 2011 р. в країні офіційно зареєстровано 21 177 нових випадків ВІЛ-інфекції (46,2 на 100 тис. населення) – це найвищий показник за весь період спостереження за ВІЛ-інфекцією в Україні з 1987 р. У статево-віковій структурі нових випадків ВІЛ-інфекції переважають особи віком 25–49 років.

Найбільш поширеним СНІД-індикаторним захворюванням в Україні, як і раніше, залишається туберкульоз, який виявлено в 5 745 (62,5%) випадках з 9189 нових випадків СНІД.

Смерть безпосередньо від захворювань, зумовлених СНІД, вже стала реальною загрозою для тисяч ВІЛ-інфікованих мешканців України: в 2011 р. від захворювань, зумовлених СНІД, померло 3 736 осіб, у тому числі 22 дитини.

загальна кількість дітей з підтвердженим ВІЛ-позитивним статусом продовжує зростати. На 01.01.2012 р. під наглядом перебуває 2722 дитини, у яких діагноз ВІЛ-інфекції підтверджено, у тому числі 752 дитини хворі на СНІД, та 6 735 дітей в стадії підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції.

Можливе зростання кількості ВІЛ-інфікованих дітей найближчим часом зумовить перегляд компоненту інфраструктури освітньої та професійної підготовки, а також перепідготовки вихователів та вчителів у контексті роботи з дітьми, включаючи дітей, які живуть з ВІЛ. Органи освіти, підприємства/роботодавці мають бути готовими до того, що в дитячих установах є ВІЛ-позитивні діти, внаслідок чого можуть/мають переглядатися питання забезпечення їх приміщенням і персоналом.

Проте ці дані не відображають реальний масштаб епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, а лише надають інформацію про осіб, які пройшли тестування на антитіла до ВІЛ і були внесені до офіційного реєстру випадків ВІЛ-інфекції. Значно більша кількість громадян можуть бути інфікованими, але необізнані щодо свого статусу.

·        За  критеріями Об'єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу та Всесвітньої організації охорони здоров'я стан поширеності ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні класифікується як   концентрована епідемія в окремих групах найвищого ризику інфікування. Такими групами визначені споживачі  ін'єкційних наркотиків (СІН), жінки комерційного сексу (ЖКС), чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками  (ЧСЧ), ув‘язнені, діти та підлітки «вулиці». 

Практика вживання алкогольних напоїв та тютюнопаління є характерною для студентської молоді. Також необхідне звернути увагу на реалізацію профілактичних програм щодо запобігання наркотизації в молодіжному середовищі Поширюються на фоні безладних статевих стосунків гінекологічні та венеричні захворювання.

Враховуючи зазначену вище ситуацію, Міністерство освіти та науки України постійно працює над виробленням дієвої, продуктивної стратегії побудови системи навчально-виховної роботи в вищих навчальних закладах освіти, а також активно бере участь у напрацюванні, розробці та втіленні в життя державних програм та заходів. З метою формування у молоді здорового способу життя та загострення уваги на проблемі алкоголізму, наркоманіі, СНІДу тощо пропонуємо програму спецкурсу «Основи здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДу».

В основу розроблення Програми покладено принципи державної політики у сфері охорони здоров'я, а також принципи Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Згідно з прийнятим у 1998 році ВООЗ документом «Політика досягнення здоров'я для всіх у двадцять першому столітті» усі члени Євробюро ВООЗ повинні розробити і здійснювати таку політику на державному  рівні.

Система інформаційно-просвітницької діяльності з профілактики негативних явищ серед студентів передбачає проведення масових, навчальних, методичних та дослідних заходів. У процесі ви викладання спецкурсу звернути особливу увагу молоді, що тільки фізично та психічно здорова людина може забезпечити повноцінне своє життя і професійну кар’єру. Студенти повинні засвоїти, що збереження та розвиток національного генофонду на основі концентрації й консолідації зусиль морально-етичного та науково-практичного досвіду суспільства.

Програма системно поєднує в собі медичні, психологічні, соціально-економічні знання які будуть сприяти саморегуляції поведінки, самореабілітації, розвитку та саморозвитку підлітків та молоді, як суб’єктів життєдіяльності. Орієнтовною програмою передбачено найактуальніші теми і проблеми, які дозволять сформувати у студентів позитивні мотивації стилю життя:

-         усвідомлення системи пріоритетів життєвих цінностей та здорового способу життя;

-         здатність до оптимістичного сприйняття життя та орієнтації на професійний успіх та кар’єру;

-         набуття певних адаптаційних навичок, розвиненість комунікативної та емоційно-вольової сфери в життєвому просторі особистості;

-                    потреби та необхідність у здоровому способі життя,  стимулюванні творчих підходів до фізичного, психологічного та духовного самовдосконалення;

-                    привернути увагу молоді до проблем планування сім’ї та репродуктивного здоров’я чоловіків та жінок;

-                    виховувати шанобливе ставлення до жінки, шлюбу, сім’ї.

Даний спецкурс може бути доповненням до циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Крім того, Науково-методичні матеріали рекомендується використовувати в процесі виховної роботи зі студентами ВНЗ, а також на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

На вивчення курсу відводиться 54 год., згруповано у двох модулях (з них: лекційних – 8, семінарських – 16, самостійної роботи – 20, консультації – 10) проводиться на I-II курсі навчання і передбачає лекційні, семінарські заняття та самостійну роботу студентів. Форма контролю - залік

Цілеспрямована робота з профілактики негативних явищ, боротьба за здорову людину  проводиться в процесі просвітницької діяльності позанавчальної роботи.

З метою впровадження в свідомість студентської молоді переваг здорового способу життя, формування соціально активної, фізично здорової, духовно багатої особистості та профілактики шкідливих звичок, необхідно організувати та проводити лекції, групові заняття, різноманітні акції, сюжетно-рольові ігри, тренінги тощо.

Наприклад: цикл лекцій, бесід, диспутів за тематикою: “Твоє здоров’я у твоїх руках”, “СНІД – чума XXI століття”, “СНІД – як від нього уберегтися?”, “Вибери життя”, “Наркотики: чи варто?”, “Молодим про шкідливість куріння”, “Бережись “білої хмари””, “Відверта розмова”, “Наркоманія руйнує здоров’я людини”, “Увага: наркоманія та СНІД”, “Ви хотіли б знати про це?”, “За людину треба боротися”, “Здоровим бути модно”, “Молодь та держава за здорове майбутнє”; конкурси плакатів, малюнків та творів “АнтиСНІД”, конкурсна вікторина “Знати, щоб не помилитися”, кіно- та відео лекторії “Між життям та смертю”, “Будь обережним, цінуй здоров’я, стань щасливим” та інші.

Організація здорового способу життя студентів сприяє змістовна фізкультурно-оздоровча діяльність. У вищих навчальних закладах повинні створювати та залучати студентів у спортивні секції та гуртки, організовувати спортивні змагання, проводити “Дні здоров’я”, “Тижні здорового способу життя” та ін. Організувати заходи до дня: фізичної культури і спорту, не паління, інвалідів, боротьби з туберкульозом, довкілля. До всесвітніх днів боротьби з наркоманією та СНІДом рекомендується проводити теоретичні конференції, шоу-програми, акції, виставки, конкурси та ін.

Рекомендується використовувати масові профілактичні заходи, в тому числі: конкурси плакатів, виставки, шоу-програми, рок-концерти, дискотеки під гаслом “Світ без наркотиків та СНІДу”, акції: “Молодь у Всесвітній кампанії боротьби зі СНІДом”, “СНІД – найбільша трагедія XXI століття”, “Шанс на життя”,  “Зберегти життя”, “Здоров’я молоді – здоров’я нації”, “Художні мистецтва і спорт проти наркотиків”.

Виступи студентських агітбригад під гаслом “Молодь за здоров’я української нації”, “Здоров’я молоді”, “Просто скажи – “НІ””, “Зупинись доки не пізно”, “Молоде покоління обирає здоров’я”, “Не дамо СНІДу перемогти людство” та ін.

Теоретична програма серед батьків здійснюється з використанням таких форм роботи, як батьківські збори, перегляд та обговорення відео-, кінофільмів, телепередач, проведення індивідуальних консультацій та зустрічей з медиками, юристами, психологами, представниками неурядових організацій: “Радимо і застерігаємо”, “Поради батькам”, “Що ви знаєте про СНІД”, “Ознаки вживання наркотичних засобів дитиною”, “Молодь, наркотики закон” та ін. При цьому варто піднімати пріоритети родинного виховання, акцентувати увагу на відповідальність сім’ї за моральне виховання і долю молодої людини.

Покращення ситуації може бути за умов:

-         планування профілактично-виховної роботи, як невід’ємної частини всієї навчально-виховної роботи;

-         проведення тематичних семінарів, конференцій, засідань кафедр, вчених та педагогічних рад, психолого-педагогічних консиліумів, навчально-виховних заходів з метою надання науково-методичної допомоги професорсько-викладацькому складу ВНЗ;

-         вивчення законодавчих актів, нормативно- правових документів, інструкцій, наказів, обговорення науково-методичної літератури, які відображають проблеми виховної діяльності зі студентами;

-         вивчення та пропагування новітніх технологій виховання та педагогічного досвіду щодо формування здорового способу життя та профілактики наркоманії;

-         розробка методичних, інформаційно-довідкових, рекламних матеріалів на допомогу кураторам, вихователям, класним керівникам, батькам, студентам;

-         створювання інформаційно-консультативних служб для молоді у ВНЗ з залученням медиків, соціальних працівників та педагогів з питань безпечної поведінки та репродуктивного здоров’я, профілактики шкідливих звичок.

У сучасних умовах реалізації молодіжної політики неможливо без плідної співпраці з органами студентського самоврядування, студентських об’єднань.

Студенти ВНЗ повинні активно включатись в просвітницько-лекційну діяльність, розповсюдження буклетів, листівок, до роботи в консультаційних пунктах, приймати участь в семінарах, конференціях та ін.

В організаційно-методичній системі, спрямованій на забезпечення умов організації виховної діяльності по формуванню здорового способу життя та асоціальної поведінки студентів необхідно визначати взаємопов’язані функції педагогічного впливу: розробка і впровадження форм і методів роботи по формуванню соціальної відповідальності студентів за моральні вчинки і їх самооцінка.

Модуль1.

Тема №1. Основи здорового способу життя.

Основні складові здорового способу життя. Визначення поняття “здоров’я”. Критерії здоров’я. Аналіз стану здоров’я дітей та молоді в Україні. Демографічна ситуація/смертність і народжуваність, приріст населення, середня тривалість життя. Причини та наслідкі втрат серед населення. Стан здоров’я молоді. Відповідальність людини за своє здоров'я.

Література: 3, 7, 10, 19, 24, 27, 33, 38, 46, 58, 60.

Тема №2. Негативні явища у суспільстві: групи ризику.

Види і сутність негативних явищ у супільному житті. Групи ризику як соціально-демографічна категорія. Характеристика видів поведінки представників груп ризику. Сучасні тенденції прояву негативних явищ у суспільному житті. Ризикові форми поведінки та їх вплив на здоров’я людини. Суіцид. Захист від заподіяння шкоди здоров’ю студентської молоді в мережі Інтернет.

Література: 1, 2, 7, 10, 12, 19, 21, 27, 28, 29, 32, 33, 36, 37, 54, 66.

Модуль 2.

Тема №3. Здоров’я людини та адиктивна поведінка /наркоманія/. Нікотинова та алкогольна залежність.

Державна політика щодо профілактики шкідливих звичок. Молодь і наркотики. Залежність від наркотиків (наркоманія) та наслідкі  їх вживання.

Нікотин – шкідливий наркотик. Пагубна роль нікотину на всі органи людського організму. Активне та пасивне паління. Імідж палячої людини в країнах світу.

Алкоголь і здоров’я. алкоголь та його руйнуючі для здоров’я властивості.

Шкідливі звички, працездатність та економіка.

Література: 5, 9, 14, 32, 34, 37, 41, 44, 46, 48, 53, 54, 56, 62, 64.

Тема №4. ВІЛ/СНІД: етиологія, епідситуація, загальні питання.

Початок пандемії. Історія відкриття ВІЛ. Характеристика ВІЛ. Діагностика ВІЛ. Особливості інфікування ВІЛ/СНІДу. Клініка, стадії хвороби. Епідситуація. ВІЛ-інфекція/СНІД та туберкульоз.

Література: 6, 8, 13, 15, 17, 25, 26, 27, 30, 40, 44, 45, 50, 54, 55, 58, 59, 67.

Тема №5. Статева свідомість і міжособистісні стосунки.

Стать і характер особистості. Статева зрілість. Пристрасть, закоханість, кохання. Таємниця сімейного щастя. Випадкові статеві зв’язки та їх наслідки. Управління власним життям, самодісципліна у статевих стосунках (самоконтроль – відповідальність). Наслідкі “вільного кохання”. Насильство в сім’ї.

 Гендерні особливості мотивації вступу в шлюб.

Особистісні та соціальні аспекти батьківської та материнської ролі.

Література: 4, 16, 18, 22, 23, 31, 42, 43, 48, 51, 56, 61, 65, 66.

Тема №6. Вплив паління, алкоголю та наркотиків на організм дівчини.

Сімейне життя і материнство. Жіночисть і жінка. Дружина і мати. Механізм дії никотину, алкоголю і наркотиків та їх вплив на організм дівчини, як майбутньої жінки та матері. Негативний вплив шкідливої звички на психіку і поведінку дівчини.

Вагітність, її значення для життя і здоров’я жінки. Здоров’я поджружжя як умова народження здорової людини. Генетичні хвороби. Вплив токсичних речовин на майбутню дитину в пренатальному та постнатальному періоді. Алкогольний синдром плоду. Значення здоров’я батьків для розвитку дитини.

Література:7, 8, 9, 10, 11, 16, 18, 19, 22, 28, 32, 33, 35, 37, 40, 42, 43, 49, 56, 62, 63, 68, 69.

Тематика і плани семінарських та практичних занять.

Тема №1. Державна політика у сфері охорони здоров’я.

План.

1.Соціальна політика України по формуванню здорового способу життя у дітей та молоді.

2.Стан здоров’я дітей та молоді в Україні. Демографічна ситуація.

3.Міжнародні та вітчизняні проблеми наркоманії, ВІЛ/СНІДу, ХПСШ, криміналізації суспільства та інш.

4.Здоров’я людини – кар’єра та її працездатність.

5.Значення способу життя у підготовці до виконання головних соціальних ролей: громадянина, працівника, сім’янина.

6.Які ознаки здорового способу життя?

7.Активний спосіб життя, режим дня.

8.Оздоровчі заходи. Взаємозв’язок фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я.

9.Здоровий спосіб життя, його переваги.

Література до семінару: 3, 5, 8, 12, 13, 19,  28, 31, 38, 45, 46, 51, 53, 54, 55, 62, 66.

Тема №2. Основні чинники підліткової та молодіжної наркотизації.

План.

1.Дати загальну характеристику основним чинникам початку наркотизації.

2.Загальні ознаки початку вживання неповнолітніми та молоддю наркотичних речовин та токсикантів.

3.Основні фактори, які випливають на поширення вживання ін’єкційних наркотиків.

4. Поведінкові ризики споживачів ін’єкційних наркотиків щодо ВІЛ-інфікування.

5.Назвіть основні проблеми з якими зіштовхуються люди що вживають наркотики.

6.Як Ви особисто ставитесь до пункту обміну шприців та до консультативних пунктів для хворих на наркоманію? Якщо “позитивно”, то якими шляхами це можна зробити?

7. Чи повинні ми поважати тих, хто приймає наркотики?

Література до семінару:5,9, 14, 32, 34, 35, 41, 46, 64.

Тема №3. Снід – небезпечна хвороба.

План.

1.Назвіть відомі Вам теорії виникнення хвороби СНІД.

2.Коли вперше виявили ВІЛ-інфекцію і СНІД, де це відбувалося?

3.Коли вперше було зареєстроване захворювання на СНІД в Україні.

4.Які властивості вірусу імунодефіциту людини дозволили йому стати серйозною загрозою для людства?

5.Хто і з якого матеріалу виявив збудника ВІЛ-інфекції?

6.Дайте порівняльну характеристику типам ВІЛ.

7. Розповсюдження ВІЛ/СНІДу і його наслідки.

8.Чи змінеться ваше відношення до людини , якщо ви дізнаєтесь, що він хворий на СНІД?

9.Як ви гадаєте, чи повинна кожна людина перевіряти кров на ВІЛ-інфекцію і чому?

10.ВІЛ/СНІД і права людини.

11.Які соціальні фактори впливають на розповсюдження ВІЛ-інфекції?

12.Який прогноз подальшому розвитку пандемії ВІЛ-інфекції?

13.Міграція населення та ВІЛ/СНІД.

14.Соціально-економічні наслідки ВІЛ/СНІДу в Україні.

15.Негативні наслідки епідемії для сфери праці (обговорити):

-         втрата здоров`я репродуктивної частини населення;

-         скорочення трудових ресурсів;

-         втрати досвідчених та кваліфікованих працівників;

-         втрати робочого часу та ранній вихід на пенсію;

-         стигматизація та дискримінація працівників, які живуть з ВІЛ/СНІД;

-         зростання витрат роботодавців через відрахування на медичне

страхування та навчання персоналу;

-         зниження продуктивності праці, скорочення податків і, таким чином, негативний вплив на економічне зростання;

-    скорочення платоспроможного попиту, скорочення інвестицій, підрив цілих галузей виробництва;

-         надвитрати на систему соціального забезпечення та охорону здоров`я;

-         зростання навантаження на жінок, котрі будуть змушені доглядати хворих і працювати одночасно;

-         скорочення доходів сімей та продуктивності домогосподарств, зростання бідності;

-         відволікання дітей, уражених інфекцією, від навчання та залучення до дитячої праці;

-         тиск на жінок і молодь, які заради виживання змушені будуть надавати сексуальні послуги за плату.

Література до семінару: 6, 8, 13, 15, 21, 25, 27, 30, 40, 44, 50, 54, 58, 59, 67.

Тема №4. Ми обираємо, нас обирають.

План.

1.Нормативна статева поведінка дітей та молоді.

2.Як ви розумієте поняття “сексуальність людини”?

3.Усе починається з любові.

4.На порозі сімейного життя.

5.Проблема планування сім’ї та репродуктивного здоров’я – гендерний підхід.

6.Вплив шкідливих звичок батьків на здоров’я дітей.

7.Роль дівчини, як майбутньої жінки та матері.

8.Гострі питання статевого виховання (СНІД, венерічні захворювання).

Література до семінару: 4, 8, 11, 13, 14, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 28, 43, 47, 50,  57, 59, 61, 69.

Тема №5. Я – культурна людина в реальному та віртуальному середовищі.

План.

1.Визначення понять «культура поведінки», «етикет», «культура спілкування в Інтернеті». Культура поведінки – дієвий вияв поваги до навколишніх.

2.Зміст поняття «культура спілкування». Правила культури спілкування. «Як я хочу, щоб спілкувались зі мною, і як маю відповідати на інтимні пропозиції.

3.Зміст поняття «культура діяльності». Безпечне використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій.

4.Мережа Інтернет і насильство – який взаємозв’язок?

Література до семінару: 2, 3, 4, 10, 12, 20, 31, 37, 42, 43, 49, 60.

 

Навчально-дослідні завдання.

1.Підготувати реферативні виступи про дотримання етикету в мережі Інтернет.

2.Придумати гумористичні мініатюри, розіграти короткі сценки, що спонукають студентів помічати помилки у своїй поведінці і виправляти їх.

3.Описати портрет ідеального вихованої людини.

4.Обов’язково ознайомити студентів з рекомендаціями щодо дотримання правил експлуатації мережі Інтернет, мобільних телефонів.

5.Обговорити: чого студенти не хотіли б отримувати в мережі Інтернет та на мобільні телефони.

6. Види небезпеки, які існують в мережі Інтернет.

7. Що таке сексуальна експлуатація, її наслідки для здоров’я людини.

8.Наскільки проблеми сексуальної експлуатації, особливо дітей, є актуальною для України.

9. Шляхи запобігання шкоди здоров’ю в мережі Інтернет.

У рамках заходу необхідно звернуть увагу на правила безпеки використання мережі Інтернет.

 

Завдання підсумкового контролю.

 

1.                Здоровий спосіб життя, його переваги.

2.                Стан здоров’я населення України. Демографічна ситуація.

3.                Шкідливі звички та їх вплив на здоров’я людини.

4.                Здоров’я людини, як висока цінність, як умова щасливого життя.

5.                Значення здорового способу життя у формуванні особистості.

6.                Охорона здоров’я підлітків та молоді в Україні.

7.                Ризикова поведінка людини.

8.                Шкідливі звички та їх вплив на безпеку праці.

9.                Вплив ЗМІ на формування цінностних орієнтацій людини.

10.            Вплив соціально-економічних чинників на здоров’я людини.

11.            Стан здоровя населення України.

12.            Державні заходи з питань поліпшення і зміцнення здоров’я населення України.

13.            Репродуктивне здоров’я у демографічному контексті.

14.            Паління: перед вибором.

15.            Фізіологія та наслідки паління.

16.            Запитай себе: чи повинні твої діти страждати від згубних звичок батьків?

17.            Здоровий спосіб життя: безпечна поведінка – небезпечна поведінка.

18.            Фактори та чинники, що загрожують здоров’ю, фактори та чинники, що захищають здоров’я.

19.            Статеве та репродуктивне здоров’я підлітків та молоді.

20.            Наркотики, етапи формування адиктивної поведінки.

21.            Правові заходи протидії наркотизації.

22.            Умови та причини вживання наркотичних речовин молоддю.

23.            Алкоголь та організм людини. Шкідливість вживання алкоголю та наркотиків.

24.            Алкоголь та сімейне життя.

25.            Психопатологічні порушення хворих на наркоманію.

26.            Державні заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів.

27.            Соціальні наслідки наркоманії, алкоголізму для індивідуума суспільства.

28.            Закон України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”.

29.            Соціально-економічні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу.

30.            Виникнення інфекції ВІЛ та захворювання на СНІД.

31.            Основні шляхи інфікування; засоби та шляхи попередження.

32.            Порядок проходження обстеження на ВІЛ/СНІД. Облік та медична допомога ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД

33.            Наслідки виявлення ВІЛ-інфекції та обов’язки ВІЛ-інфікованих осіб.

34.            Права та соціальний захист осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини, хворих на СНІД та членів їх сімей.

35.            Відповідальність за порушення законодавства у сфері боротьби із захворюванням на СНІД.

36.            Правова відповідальність за умисне зараження.

37.            Репродуктивне здоров’я у демографічному контексті.

38.            Стан репродуктивного здоров’я населення України.

39.            Репродуктивне здоров’я жінок: стан і чинники, які його визначають.

40.            Здоров’я дітей та підлітків, як наслідок стану репродуктивного здоров’я населення.

41.            Шляхи поліпшення репродуктивного здоровя.

42.            Сильна чи слабка стать: міф чи реальність.

43.            Дружба, повага – складові кохання.

44.            Підготовка дівчини до сімейного життя і материнства.

45.            Венеричні захворювання та їх профілактика.

46.            Особиста гігієна дівчат у різні періоди статевого розвитку. Раннє статеве життя та його наслідки.

47.            Біологічні і психологічні характеристики сексуальності людини.

48.            Право на здоров’я. Комплекс репродуктивних прав жінок.

49.            Соціально-правова охорона материнства.

50.            Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”.

51.            Психологічна та соціологічна підготовка до материнства.

52.            Відхилення у статевій поведінці людини: їх особливості та причини.

53.            Вуличні діти та дитяча проституція: умови формування “груп ризику”.

54.            Морально-етичні аспекти поведінки дівчини і її роль в створенні здорової сім’ї.

55.            Гінекологічні захворювання, їх вплив на майбутнє материнства.

56.            Оцінка сімейних стосунків та їх вплив на здоров’я та розвиток дитини.

57.            Проблема суїцида у суспільстві.

58.            Кібербуллінг як порушення прав людини.

59.            Мережа Інтернет – вплив на здоров’я людини.

60.            Негативні наслідки кібербуллінгу для особистості, сім’ї, суспільства.

 

Визначення термінів і скорочень

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини, що уражує імунну систему людини;

СНІД – синдром набутого імунодефіциту, що виникає на останніх стадіях

розвитку ВІЛ-інфекції та характеризується опортуністичними інфекціями чи

пов’язаними з ВІЛ онкологічними захворюваннями або ж тими й іншими

захворюваннями;

«ЛЖВ», «особи, які живуть із ВІЛ» – особи, інфіковані ВІЛ;

«ВІЛ-статус» – статус осіб, які живуть із ВІЛ-інфекцією;

«стигма» – соціальне клеймо, яке при його згадуванні у зв’язку з будь-якою

особою зазвичай спричиняє соціальну ізоляцію і стає перешкодою для

повноцінного соціального життя особи, інфікованої ВІЛ або постраждалої від

цього захворювання;

«дискримінація» – будь-яке розрізнення, недопущення або перевага, що

призводить до знищення або порушення рівності можливостей чи ставлення в

галузі праці та занять;

«постраждалі особи» – особи, чиє життя змінилося через ВІЛ/СНІД у зв’язку з

ширшим впливом пандемії;

«раціональна адаптація» – будь-які зміни або пристосування до роботи чи до

робочого місця котрі можуть бути здійснені на практиці та дозволяють особі,

яка живе з ВІЛ або СНІДом, мати доступ до зайнятості, брати участь у

трудовій діяльності та просуватися по службі;

«уразливість» – нерівні можливості, соціальна ізоляція, безробіття або

ненадійна зайнятість, які є результатом дії соціальних, культурних, політичних

та економічних факторів, котрі роблять людину більш уразливою до ВІЛ-

інфекції та захворювання на СНІД;

 «адвокація» – дії спрямовані на представництво інтересів, захист прав та свобод

людини, яка хвора на ВІЛ/СНІД та членів її родини.

ІПСШ – інфекції, що передаються статевим шляхом;

ЗПСШ – захворювання, що передаються статевим шляхом;

МОП – Міжнародна організація праці;

GIZ – Німецьке товариство міжнародного співробітництва;

МБП – Міжнародне бюро праці;

ООН – Організація Об’єднаних Націй;

ЮНЕЙДС – Об’єднана програма ООН по ВІЛ/СНІДу;

КЗпП України – Кодекс законів про працю України;

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я;

ДЦЗ – Державний центр зайнятості.

Рекомендована література.

 

1.        Амбрумова А.Г., Тихоненко В.А. Суицид, как феномен социально-психологической дезадаптации личности.//актуальные проблемы суицидологии. Труды Московского НИИ психиатрии. – Т.82. – М., 1978.

2.        Актуальні аспекти соціальної роботи з девіантною молоддю:  Методичний посібник .-Донецьк, 1996.-12 с.

3.        Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія.-К.: УДЦССМ, 2001.-344 с. // Соціальна робота. Книга I.

4.        Андреева Т.В. Социальная психология семейных отношений. СПБ: СпбГУ, 1988.

5.        Алкоголь та інші наркотики: Замовне видання.-К.: Абрис.-118 с.

6.        Аналіз економічної ефективності проектів з профілактики ВІЛ/СНІДу в Україні / Український інститут соціальних досліджень; Лондонська школа гігієни і тропічної медицини; DFID;The British Council. – К.: Український інститут соціальних досліджень, 2003. – 99 с.

7.        Антонян Ю.М., Гульдан В.В. Криминальная патопсихология.-Наука, 1991.-248 с.

8.        Бермищева О. Решать проблему СПИДа нам придется самим. // Материнство, 1997.-март.-С. 22-26.

9.        Братусь Б.С., Сидоров П.И. Психология, клиника и профилактика раннего алкоголизма.-М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1984.-114 с.

10.   Бурлачук Л.Ф. Психодіагностика личности. – К.: Здоров’я, 1989. – 168 с.

11.   Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатра: Кн. Для учителей и родителей. -М.: Просвещение, 1988.-270с.

12.   Введение в социальную работу. Учебное пособие.- Ростов на Дону: Фенікс, 2001.-288 с.

13.   ВІЛ-інфекція в Україні: Інформ. бюл./ МОЗ України, Укр.центр профілактики і боротьби зі Снідом, Ін-т епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського АМН України, ЦСЕС МОЗ України. – 2010. - №33. – С.3-5 (www.network.org.ua/books/bulletin)

14.   Вживання наркотиків та ВІЛ-інфекція: Допомога особам, які вживають наркотики та система лікування: Пер. з англ. / Герхгарт Бюрингер, Джуді Грінвуд, Бригів Гселлхофер, Ютта Кунзель, Марта Торренс. – К.: Сфера, 1999. – 64 с.

15.   ВІЛ/CНІД серед дітей та молоді в Україні. Тематичне дослідження. – ЮНІСЕФ, Київ, 2001 р. – 44 с.

16.   Витек К. Проблемы супружеского благополучия. – М.: Прогресс, 1998.

17.   ВИЧ/СПИД и права человека. Международные руководящие принципы: Вторая международная консультация по ВИЧ/СПИДу и правам человека, Женева, 23-25 сентября 1996 года. – Организация Объединенных Наций, Нью-Йорк, Женева, 1998. – 118 с.

18.   Волкова Е.М. Трудные дети или трудные родители? – М.: Профиздат, 1992.

19.   Воронков Г.Л. та ін. Справочник врача-психиатра. К., “Здоров’я”, 1990.

20.   Гармонізований звіт України про досягнутий прогрес у здійсненні національних заходів у відповідь на епідемію СНІД www.aidsalliance.org.ua/ru/library/our/2012/me/garp_ru_2011.pdf

21.   Главник О. П. Як допомогти дітям і молоді у збереженні психічного здоров’я. – К.: Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. – Кн. 8. – 116 с. – (Серія „Формування здорового способу життя молоді”. У 14 кн.). 

22.   Гончаренко М.С. Валеологический словар. –Х.:ХГУ, 1999. – 316 с.

23.   Давыдова С.В., Камалдинов Д.О. “Знаю как избежать!.. Подростку о половых инфекциях” М.: - 1996. – с.32.

24.   Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: Навчальний посібник / За ред. І. М. Солоненка, Л. І. Жаліло. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 116 с.

25.   Дети риска в Центральной и Восточной Европе: угроза и надежда.- Региональный мониторинговый доклад .-Флоренция, 1997.-175 с.

26.   Діяльність громадських організацій про профілактиці ВІЛ/СНІДу серед жінок секс-бізнесу: За результатами проекту “Створення мережі неурядових організацій, які працюють із жінками секс-бізнесу в Україні” / О.Балакірєва, Л.Андрущак, М.Варбан та ін. – К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. – 176 с.

27.   Доклад о глобальной эпидемии ВИЧ/СПИДа. 2004: 4-й глобальный доклад – Объединенная программа Организации Объединенных Наций по ВИЧ/СПИДу (ЮНЕЙДС), 2004 г.(перевод на русский язык – июнь 2004 г.). – 234 с.

28.   Дорошенко Л.С. Демографія: Навч. Посібник. – К.: МАУП, 2005.

29.   Жезлова Л.Я. К вопросу о самоубийствах детей и подростков. // Актуальные проблемы суицыдологии. Труды Московского НИИ психиатрии. – Т. 82. – М., 1978.

30.   Ефективні форми роботи з попередження епідемії ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді; Український ін-т соціальних досліджень, 2002. – 149 с.

31.   Звєрєва І.Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми і молоддю в Україні: теорія і практика. Монографія .-Київ, 1998.-333 с.

32.   Зменшення шкоди: концепція, практика, досвід України / Всеукраїнська асоціація зменшення шкоди та підтримки  Міжнародного фонду “Відродження” (МФВ) та Міжнародної програми зменшення шкоди відкритого суспільства, Нью-Йорк. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, Міжнародний фонд “Відродження”, 2002. – 43 с.

33.   Ілляшенко Т.Д. Чому їм важко вчитися? (Діагностика і корекція труднощів у навчанні молодших школярів). Видавництво “Початкова школа”, К., 2003.

34.   Кожина Г.М. Соціальна дезадаптація підлітків-правопорушників // Український вісник психоневрології.-Том 4.-Випуск 4.- Харків, 1996.- С.106-107.

35.   Концепція Заявки України до Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією у 10 раунді за компонентом «СНІД»http://dssz.gov.ua/index.php/uk/mizhnarodne-spivrobitnyctvo/granty/452-koncepciya-zayavky

36.    Конвенція         ООН про права дитини.-К.: Столиця, 1997 (ЮНІСЕФ).

37.   Королев В.В. Психологические отклонения у подростков правонарушителей.- М.: Медицина, 1992.-208 с.

38.   Личко А.Є. Психопатии и акцентуации подростков. – Л.: Медицина, 1983. – 256 с.

39.   Лозинський В. С. Учіться бути здоровими. – К., 2004. – 160 с.

40.   Лукашевич Н.П. Социология воспитания: Краткий курс лекций.-К.: МАУП, 1996.-180 с.

41.   Люди и ВИЧ / Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине; - К.: Анна – Т, 2004. – 527 с.

42.   Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. Посібн. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002.

43.   Максименко С.Д. Основи генетичної психології. – К.: НПЦ Перспектива, 1998. – 220 с.

44.   Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология:учебное пособие. – М.:МЕД-пресс-информ, 2005 – 432 с.

45.   Національна стратегія тристороннього співробітництва з протидії ВІЛ/СНІДу у сфері праці на 2012-2017 роки http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_protect/---protrav/---ilo_aids/documents/legaldocument/wcms_191148.pdf

46.   Наркомания и алкоголизм: проблемы и новые возможности лечения. – К.: ИНСАТ, 2000.

47.   Остроглазов В.Г., Смирнов П.В., Гериш А.А. Клинико-статистическое исследование больных, госпитализированных в связи с суицыдальными попытками.// Моск. Мед. Журнал. – 1998 - №4 – с. 18-20.

48.   Оценка эффективности проектов “Снижение вреда” в Украине / О.О.Балакирева, А. Левцун, О.Артюх и др. – К.: Украинский ин-т социальных исследований, Международный фонд “Відродження”, 2002. – 51 с.

49.   Панок В.Г., Цушко І.І. Освітня стратегія щодо викоринення незаконного використання дитячої праці в Україні. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 52с.

50.   Підлітки груп ризику: доказова база для посилення відповіді на епідемію ВІЛ в Україні /О. Балакірєва, А. Тельчик, Е.Середа та інш. ЮНІСЕФ, Укр. ін-т соц. дослідж. Ім..О.Яременко. – К.: К.І.С., 2008. – 192 с., www.uisr.org.ua//

51.   Плахтій Д. П., Савчук А. М., Підгорний В. К., Бурдейний І. М. Безпека життєдіяльності в запитаннях і відповідях: Навчальний посібник / За ред.. П. Д. Плахтія. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М. І., 2005. – 256 с.

52.   Подмазін С.І., Сібіль О.І. Як допомогти підліткам а “важким” характером.-К.: КПЦ Перспектива, 1996.-160 с.

53.   Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Дети без семьи. М., “Педагогіка”, 1990

54.   Протидія епідемії ВІЛ/СНІД у молодіжному середовищі: Аналітичний звіт за результатами опитування “Знання. Ставлення. Поведінка.” Підлітків та молоді Південого регіону України у рамках спільного проекту з Дитячим фондом Обїеднаних Націй (ЮНІСЕФ) “Профілактика ВІЛ/СНІДу серед підліків та молоді Південого регіону України”. – К.: Представництво Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, 2001. – 77 с.

55.   Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2010 року №1808 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки»

56.   Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2010 року №2140  «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки»

57.   Развитие эпидемии СПИДа: состояние на декабрь 2000 г. – Объединенная программа Организации Объединенных Наций по ВИЧ/СПИДу (ЮНЕЙДС); Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ), 2002 г. (перевод на русский язык – декабрь 2002 г.).

58.   Резюме Декларации о приверженности делу борьбы с ВИЧ/СПИДом. Специальная сессия Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций по ВИЧ/СПИДу, 25-27 июня2001 г., Нью-Йорк. – ЮНЕЙДС (перевод на русский язык июнь 2002 г.).

59.   Свиридов О.І. Анатомія людини. – К.: Вища школа, 2000.

60.   Секс-бізнес в Україні: спроба соціального аналізу / Балакірєва О.М., Бондар Т.В., Галустян Ю.М. та ін. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. – 159 с.

61.   Сорочинська В.Є., Удалова О.А., Штифурак В.С., Удалова О.Ю. Профілактика негативних явищ серед учнівської та студентської молоді. Навчально-методичний посібник. – К.: Європейський університет, 2003. – 170 с.

62.   Соціальна робота з підлітками та молоддю /За ред. І.М.Пінчук, С.В.Толстоухова. – Вип.I. – К.: УДЦССМ, 2000. – 276 с.  

63.   Ситуація стосовно вживання ін’єкційних наркотиків у м. Харкові 2001 р.: Дослідження ВООЗ ін’єкційного вживання наркотиків. Друга фаза / О.М.Балакірєва, Ю.Л. Бєлоусов, М.Ю. Варбан та ін. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2003. – 106 с.

64.   Томенко М. Теорія українського кохання. – Київ, 2002. – 128с.

65.   Удалова О.А., Швед О.В., Кузнєцова О.В. та інш. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями. – К.:Україна, 2010. – 72 с.

66.   Україна в епіцентрі епідемії ВІЛ/СНІДу в Східній Європі // СПИД – СНІД – AIDS. – 2000. - №1.

67.   Херсонский Б.Г., Дворняк С.В. Психология и психопрофилактика семейных конфликтов. – К., 1991. – 189 с.

68.   Якубова Ю.М., Антонова-Турченко О.Г., СвятненкоГ.В., Московка М.М. Проблемні сім’ї: діти і батьки. – К. 1998. – 137 с.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити