Державна наукова установа “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” реорганізована шляхом поділу. На його базі утворені державні наукові установи:

   Інститут модернізації змісту освіти  (http://www.imzo.gov.ua/) та Інститут освітньої аналітики, з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 687 “Про утворення Інституту модернізації змісту освіти та Інституту освітньої аналітики”).

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

 

 

 

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 

 

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І-ІІ РІВНІВ

АКРЕДИТАЦІЇ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ПІДГОТОВКУ

МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ НА ОСНОВІ

БАЗОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

 

2013

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 Українська література як навчальний предмет посідає важливе місце у системі викладання загальноосвітніх предметів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, сприяє збагаченню внутрішнього світу молодої людини, розвитку творчих здібностей, особистісному формуванню студента як громадянина, який має активну життєву позицію, що виявляється у любові до України, свого народу, рідної мови.

            Програма з предмета „Українська література” укладена за концепцією розвитку гуманітарної сфери в Україні, на основі „Державного стандарту базової і повної середньої освіти” та навчальної програми з української  літератури для  вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (2010 рік; укладачі - Антонюк Т.М., Ковалевська Л.Б., Кабаненко А.М), схваленої комісією з філології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (витяг з протоколу № 4 від 29.06.2010 р.) з грифом «Рекомендовано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти як навчальну програму для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти» (від 31.08.10 № 1.4/18- 3379). Програма протягом двох років пройшла апробацію. В ній враховано сучасні державні вимоги до змісту і рівня навчальних досягнень студентів  ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації; зміст запропонованого до вивчення літературного матеріалу спроектований на очікувані результати навчання, що дає можливість більш цілеспрямовано організувати навчальний процес, а також проконтролювати його.

            Вивчення предмета „Українська література” забезпечує реалізацію ключових  компетентностей за такими напрямами:

— соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; розвиток  комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних   ціннісних орієнтирів);

— мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

— функціональні компетентності: естетична, культурологічна,  комунікативна (уміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

            Особливість сучасного вивчення української літератури передбачає ознайомлення з творчістю визнаних  митців, з тими високохудожніми творами, які репрезентують різні етапи літературного процесу, культурно-лiтературні традиції до того ж  аналіз творів пропонується здійснювати у контексті історико-літературного процесу (як і передбачено Державним стандартом).

             Художні тексти добираються за принципами високих естетичних критеріїв, жанрово-тематичної різноманітності, з урахуванням вікової психології, осучаснення змістового матеріалу, насамперед твори цікаві й актуальні у контексті сьогодення, близькі та зрозумілі сучасній молодій людині, яка живе в новітньому комунікативно-інформаційному просторі.

            Структура програми, її змістове наповнення передбачає світовий і національний культурологічний контексти, міжпредметні зв’язки, втілення ключових компетентностей, урахування вікових особливостей студента,  сприйняття ним творів художньої літератури, а також особливостей сучасного навчального процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, право вибору (як для викладача, так і для студента).

            У змісті програми у колонці “Зміст навчального матеріалу” пропонуються  тези до кожного розділу чи теми, стислі анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінювання; називаються обов’язкові для засвоєння теоретичні поняття (ТЛ), необхідні для аналізу текстів тощо. Зміст цієї колонки є лише пропозицією, однією з компетентних версій оцінювання письменника і його творчості, він не повинен сприйматися настановчо-догматично.

            Колонка “Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів” містить перелік основних вимог щодо умінь, навичок, передбачених кожною конкретною темою. Особливий акцент зроблено на вимогах емоційно-ціннісної сфери

(вони виділені іншим шрифтом), які втілюють ключові компетенції.    Колонка „Додатки: мистецький контекст, міжпредметні зв’язки” орієнтує на  викладання  предмета  у форматі загального мистецького контексту, в якому створювався художній твір, а також міжпредметних зв’язків (історія, світова література, образотворче мистецтво, музика тощо).

            Програма передбачає таку  організацію навчального процесу, коли викладач дає необхідні базові знання, висловлює та ілюструє власні судження, при цьому заохочує студентів до глибшого пізнання, зацікавлює, корегує, спрямовує вивчення теми, але не вимагає прийняття єдиної (часто усталеної, традиційної) думки, не диктує своє прочитання тексту: викладач лише спонукає до певних висновків, а студент  учиться їх робити самостійно, так само як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо. Загалом така демократична орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю викладача й студента, умовний діалог з автором та героями художнього твору, дає широкий простір для самостійного сприйняття і осмислення літератури як виду мистецтва.

         Українська література вивчається у хронологічній послідовності, однак загальний курс поділяється на окремі жанрові розділи. Частину навчального матеріалу пропонується визначити для додаткового опрацювання за бажанням студента позааудиторно. Активним учасником саме такої організації навчального процесу є студент, для якого створено можливість висловлювати побажання,  вносити корективи під час опрацювання навчального матеріалу.

 Певна частина навчального часу виділяється для роботи над  визначеними викладачем темами (ці години можна використати для більш детального аналізу  твору; прочитання тексту не у скороченому, а у повному обсязі; для додаткового прочитання тих чи інших текстів або опрацювання критичних матеріалів; проведення навчальних (літературних) екскурсій, у тому числі й перегляду вистав у театрах, а також інших нестандартних форм організації навчального процесу тощо). Отже, викладачеві надається можливість реалізувати зміст програми з позицій певного вибору щодо  тематичного наповнення того чи іншого розділу, форм і методів організації навчального процесу.

            У програмі подано орієнтовний тематичний план з назвами розділів і тем та загальною кількістю годин, викладач має змогу вносити до нього деякі корективи, розподіляючи години на аудиторні та години самостійної роботи студента, а також критерії оцінювання навчальних досягнень, список літератури для студента та викладача.

            Форму підсумкового контролю знань та умінь студентів з української  літератури (залік або екзамен) обирає навчальний заклад.