Державна наукова установа “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” реорганізована шляхом поділу. На його базі утворені державні наукові установи:

   Інститут модернізації змісту освіти  (http://www.imzo.gov.ua/) та Інститут освітньої аналітики, з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 687 “Про утворення Інституту модернізації змісту освіти та Інституту освітньої аналітики”).

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ, МОЛОДІ

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

 

МАТЕМАТИКА

 

Навчальна програма

 

для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації,

які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі

базової загальної середньої освіти

Рівень стандарту 

 

         Київ - 2011

 

Математика. Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти. 

 

Укладачі:

 

Власенко К.Ю. – викладач-методист, ДВНЗ «Київський коледж зв’язку».

Сташук Ю.Є. – викладач вищої категорії, ДВНЗ «Київський коледж зв’язку».

Костенко Л.М. – викладач-методист , голова циклової комісії природничо-математичних дисциплін, ДВНЗ «Київський енергетичний коледж»;

Михальчук Т.С. – викладач-методист, ДВНЗ «Київський енергетичний коледж».

 

Рецензенти:

 

Швець В.О. – кандидат педагогічних  наук,  професор, завідувач кафедри математики і теорії та методики навчання математики Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова,

Дремова І.А. – кандидат педагогічних наук, заступник директора НПУ імені М.П. Драгоманова, фізико–математичний інститут.

 

Схвалено комісією з математики Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (Витяг з протоколу № 3 від 10.06.2011 р.).

Рекомендовано для використання у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 22.07.2011р. № 1.4/18-2326).

Пояснювальна записка 

 

Вступ. Програма призначена для організації навчання математики у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти. Вона розроблена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти з урахуванням особливостей підготовки молодших спеціалістів.

Мета навчання математики у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації полягає у забезпеченні рівня підготовки студентів з математики, необхідного для спеціальної підготовки та майбутньої професійної діяльності.

 

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:

·                    формування у студентів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи математики, її ролі у пізнанні дійсності, усвідомлення математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві; стійкої мотивації до навчання;

·                    оволодіння студентами мовою математики в усній та письмовій формах, системою математичних знань, навичок і умінь, потрібних у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими освітніми галузями знань і забезпечення неперервності освіти;

·                    інтелектуальний розвиток особистості, передусім розвиток у студентів логічного мислення і просторової уяви, алгоритмічної, інформаційної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції;

·         екологічне, естетичне, громадянське виховання та формування    позитивних рис особистості;

·                    формування життєвих і соціально-ціннісних компетентностей студента.

Змістове наповнення програми реалізує компетентнісний підхід до навчання, спрямований на формування системи відповідних знань, навичок,  досвіду, здібностей і ставлення (відношення), яке дає змогу обґрунтовано судити про застосування математики в реальному житті.

При вивченні математики повинні формуватися наступні компетенції:

·        соціально-особистістні – розуміння та сприйняття етичних норм поведінки відносно інших людей і відносно природи (принципи біоетики), здатність учитися, здатність до критики й самокритики, креативність, здатність до системного мислення, наполегливість у досягненні мети, турбота про якість виконуваної роботи;

·        загально-наукові – розуміння причинно-наслідкових зв’язків, володіння базовим математичним апаратом, базові знання сучасних інформаційних технологій, базові знання фундаментальних наук в обсязі, необхідному для засвоєння загальнопрофесійних дисциплін;

·        інструментальні – здатність до письмової і усної комунікації рідною мовою, навички роботи з комп’ютером, дослідницькі навички тощо.

        Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. До математичних компетентностей рівня стандарту відносяться:

·        практична компетентність – уміння розвязувати типові математичні задачі:

-         використовувати на практиці алгоритм розвязання типових задач;

-         уміти систематизувати типові задачі, знаходити критерії зведення задач до типових; уміти розпізнавати  типову задачу або зводити її до типової;

-         уміти використовувати різні інформаційні джерела для пошуку процедур розвязувань типових задач (підручник, довідник, Інтернет-ресурси).

·    логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень:

-   володіти і використовувати на практиці понятійний апарат дедуктивних теорій (поняття, визначення понять; висловлювання, аксіоми, теореми і їх доведення, контр приклади до теорем тощо);

-   відтворювати дедуктивні доведення теореми та доведення правильності процедур розвязань типових задач;

-   проводити дедуктивні обґрунтування правильності розвязання задач та шукати логічні помилки у невірних дедуктивних міркуваннях;

- використовувати математичну та логічну символіку на практиці.             

Рівні математичної компетентності. Прийнято три рівня математичної компетентності: рівень відтворення, рівень встановлення зв'язків, рівень міркувань.
       Перший рівень (рівень відтворення) - це пряме застосування в знайомій ситуації відомих фактів, стандартних прийомів, розпізнавання математичних об'єктів і властивостей, виконання стандартних процедур, застосування відомих алгоритмів і технічних навичок, робота зі стандартними, знайомими виразами і формулами,

безпосереднє виконання обчислень.

Другий рівень (рівень встановлення зв'язків) будується на репродуктивній діяльності з розв'язування задач, які, хоча і не є типовими, але все ж знайомі учням або виходять за рамки відомого лише в незначній мірі. Зміст завдання підказує, матеріал якого розділу математики треба використовувати і які відомі методи застосувати. Зазвичай у цих завданнях присутньо  більше вимог до інтерпретації рішення, вони передбачають встановлення зв'язків між різними уявленнями ситуації, що описана в  задачі, або встановлення зв'язків між даними в умові задач.
       Третій рівень (рівень міркувань) будується як розвиток попереднього рівня. Для розв'язування задач цього рівня потрібні певна інтуїція, роздуми і творчість у виборі математичного інструментарію, інтегрування знань з різних розділів курсу математики, самостійна розробка алгоритму дій. Завдання, як правило, включають більше даних, від студентів часто вимагається знайти закономірність, провести узагальнення і пояснити або обгрунтувати отримані результати.

В процесі проведення ДПА з математики послідовно реалізується перевірка усіх трьох рівнів математичної компетентності студентів.

Структура навчальної програми. Навчальна програма складається з:

-         пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання математики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано особливості організації навчання математики у  вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, критерії оцінювання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою;

-         змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень студентів;

-         переліку рекомендованої методичної літератури.

Програма представлена у формі таблиці, що містить дві колонки: зміст навчального матеріалу та навчальні досягнення студентів. Розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Викладачам надається право коригувати його залежно від напряму та профілю підготовки фахівців, прийнятої методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій.

Курс математики, що призначений для спеціальностей техніко-технологічного типу, забезпечуючи гармонійний розвиток образного і логічного мислення, повинен особливу увагу приділити ролі математики в розвитку суспільства та в окремих сферах її застосувань. Зокрема це означає, що студенти повинні оволодіти навиками математичного моделювання. Саме цей вид діяльності повинен бути головним у навчанні майбутніх інженерів та техніків. Досягти цього можна за рахунок зваженого компромісу між строгістю, доступністю та прикладною спрямованістю викладання.

Майбутнім гуманітаріям у першу чергу слід оволодіти загальною математичною культурою, виробити так званий математичний стиль мислення, тобто уміння класифікувати об’єкти, відкривати закономірності, встановлюючи зв’язки між різнорідними на перший погляд явищами, уміння приймати рішення. Курс математики повинен передусім сприяти становленню гуманітарної культури людини, формувати уявлення про математику як форму описування та метод пізнання дійсності. Він має будуватися на основі широкого використання можливостей образного мислення студентів. Крім того, слід враховувати і те, що математичні ідеї та методи дедалі ширше застосовуються в гуманітарній сфері та стають засобами наукових досліджень.

Математична підготовка майбутніх економістів має враховувати суттєві зміни, що відбулися в змісті програм спеціальної підготовки за останні роки. Необхідно мати ґрунтовні знання з математики для оволодіння сучасними методами організації та оптимізації господарської діяльності. Сучасний економіст повинен уміти працювати з великими масивами даних, обробляти статистичну інформацію, володіти обчислювальними навиками, приймати самостійні рішення в умовах неповної інформації тощо.

 Вимоги до навчальних досягнень студентів орієнтують на результати навчання, які також є об’єктом контролю та оцінювання.

Програмою передбачено резерв навчального часу для повторення, узагальнення та систематизації вивченого матеріалу. Спосіб використання резервного часу викладач може обрати самостійно: на повторення матеріалу на початку навчального року та на вивчення окремих тем, які важко засвоюються студентами.

Особливості організації навчання. Система знань, умінь та навичок, яких має набути студент, що успішно навчається за програмою, є базовою і тому всі теми курсу мають викладатися в усіх вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації незалежно від їхнього профілю. Водночас для різних спеціальностей вивчення математики відрізняється кількістю годин, які виділяються як на вивчення дисципліни в цілому, так і на вивчення окремих тем, рівнем вивчення тієї чи іншої теми.

 Мінімальний зміст курсу математики розраховано на 280 навчальних годин, а з врахуванням 15%  на самостійну роботу – 240 годин, що відповідає рівню стандарту. Реалізація програми в повному обсязі розрахована на 420 годин, а з врахуванням 15% на самостійну роботу – 360 годин,  що відповідає академічному рівню. 

Під час розробки робочої програми слід враховувати особливості спеціальності, потреби спеціальної підготовки в математиці, які істотно відрізняються для різних спеціальностей. Разом з цим можна виділити групи спеціальностей, для яких ці потреби приблизно однакові:

-         гуманітарні (спеціальності освіти, права, економіки, культури, мистецтва тощо) – рівень стандарту;

-         техніко-технологічні (спеціальності промисловості, зв’язку, транспорту, енергетики, будівництва тощо) – академічний рівень;

-         інженерні (спеціальності з підвищеною математичною підготовкою) – профільний рівень.

Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування у студентів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому студенти  пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

Програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з спеціальними дисциплінами і забезпечує їх ефективне засвоєння.

При навчанні математики на академічному рівні основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення спеціальних дисциплін. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей. Профільний рівень досягається при інтегрованому вивченні курсів «Математика» та «Вища математика».

 

>> ЗАВАНТАЖИТИ <<