Державна наукова установа “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” реорганізована шляхом поділу. На його базі утворені державні наукові установи:

   Інститут модернізації змісту освіти  (http://www.imzo.gov.ua/) та Інститут освітньої аналітики, з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 687 “Про утворення Інституту модернізації змісту освіти та Інституту освітньої аналітики”).

   Лист №14.1/10 – 2379 від 28.08.12 Міністру освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій, ректорам (директорам) вищих навчальних закладів.

   На виконання Указу Президента України від 22 березня 2012 року №206/2012, розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 року №524-р.

   На виконання Указу Президента України від 22 березня 2012 року №206/2012 «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами початку насильного вивезення мирного населення з території окупованої України на примусові роботи в роки Великої Вітчизняної війни», розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 року №524-р «Про затвердження плану заходів у зв’язку з 70-ми роковинами початку насильного вивезення мирного населення з території окупованої України на примусові роботи в роки Великої Вітчизняної війни» рекомендуємо:

- з метою героїко-патріотичного виховання студентської молоді, усвідомлення про трагічні наслідки цих подій для українського народу активізувати науково-дослідну, історико-краєзнавчу та пошукову роботу спільно з обласними радами організації ветеранів України та обласними відділеннями пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України» щодо встановлення імен жертв насильного вивезення мирного населення з території окупованої України на примусові роботи до Німеччини. За результатами пошукової діяльності рекомендується вищим навчальним закладам організувати виставки «Народна пам’ять про жертви нацистських переслідувань».

Систематично проводити:

- тематичні уроки мужності, вечори-спогади із запрошенням учасників Великої Вітчизняної війни та жертв примусової праці на території Німеччини: «Збережемо пам’ять…», «Роки опалені війною…Спогади підневільних робітників», «Злочинність у стінах німецьких концтаборів (на прикладі таборів «Бухенвальд», «Міттельбау-Дора» та інш.)»;

- лекції, бесіди, усні журнали ««Новий порядок» нацистів та їх союзників на окупованих українських землях»;

- семінари, науково-практичні конференції «Примусова праця. Фашисти, підневільні робітники та війна»;

- у бібліотеках вищих навчальних закладів організувати виставки, експозиції, фотовітрини: «Пам’ять, відповідальність і майбутнє», «Фашистський терор – депортація населення», «Жертви насильного вивезення: трагедія людської долі», «Фашистська політика рабської праці», консультації «Юридична допомога людям, що зазнали насильного вивезення з окупованої України»;

- читацькі конференції «Незабутні сторінки народного героїзму», «Історичне значення Нюрнберзького судового процесу» з обговоренням документальних та художніх творів;

- перегляд художніх кінофільмів, години спілкування, уроки усної історії, екскурсії до музеїв, походи місцями бойової слави, спрямовані на усвідомлення студентами великої трагедії для українського народу масового насильного вивезення мирного населення з території окупованої України на примусові роботи до Німеччини;

- медіапрезентація студентських творчих колективів на тему «Хроніка подій у фактах»;

- конкурси студентських наукових праць, присвячених трагічним подіям та долям людей, які були насильно вивезені з території окупованої України на примусові роботи під час Великої Вітчизняної війни.

   Для довідки: Упродовж Другої світової війни на території нацистської Німеччини, її союзників та на окупованих Рейхом землях працювало приблизно 13,5 млн. чоловіків, жінок і дітей із 26 країн Європи. З них понад 4,5 млн. були військовополоненими та 8,5 млн. становили цивільні робітники і в'язні концентраційних таборів. Так, у серпні 1944 року в німецькій економіці працювало понад 7,8 млн. іноземних цивільних та військовополонених, з яких майже 3 млн. були доставлені з СРСР. За обчисленнями станом на 1.03.1946 р. /"Цивільна комісяї обліку жертв злодіянь німців на території СРСР"/ з України було вивезено 2 023 112 осіб, загалом із республік СРСР – 3 998 796 робітників, то, згідно зі статистикою, українці становили одну з найчисельніших груп іноземців, які працювали в Німеччині.

   Крім того, в процесі викладання дисциплін історичного та гуманітарного профілю у ВНЗ передбачити обговорення питань, пов’язаних із насильним вивезенням населення України для примусової праці до Третього Рейху як складової економічної політики окупаційних властей в Україні у 1941–1944 рр., життя та праці вивезених українців у нацистській Німеччині та окупованій Європі. Навчальним закладам рекомендується створити творчі колективи з метою проведення наукових дослідженнь з означеної проблеми, а також планування видання спогадів колишніх підневільних робітників як джерела історичної та національної пам’яті.

   При проведенні заходів рекомендуємо використовувати літературу (Додаток 1).

   З метою узагальнення досвіду роботи з даної проблеми просимо надсилати матеріали на e-mail: udalowa@ukr.net.

   Дані матеріали розміщено на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

 

Додаток 2 арк

 

Заступник директора                                            К.М. Левківський