Державна наукова установа “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” реорганізована шляхом поділу. На його базі утворені державні наукові установи:

   Інститут модернізації змісту освіти  (http://www.imzo.gov.ua/) та Інститут освітньої аналітики, з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 687 “Про утворення Інституту модернізації змісту освіти та Інституту освітньої аналітики”).

Хмельницький національний університет

 

Комар Таїсія Василівна,

доцент кафедри практичної психології та педагогіки, канд. психол. наук 

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ Я-КОНЦЕПЦІЇ ОДИНОКИХ МАТЕРІВ

 

Сучасний кризовий стан сім'ї виявляється у зміні її функціональних та структурних характеристик. На сьогоднішній день в Україні продовжує зростати кількість неповних сімей, які стають однією з найбільших груп об'єктів соціальної роботи. Так, кожна 7-8 дитина народжується у неповній сім'ї. 99% неповних сімей складають сім'ї одиноких матерів. У м. Хмельницькому загальна кількість одиноких матерів складає 1410 осіб.

Єдиним документом, який визначає правові аспекти закріплення статусу одинокої матері, є Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в якому зазначається, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини. При цьому право на допомогу мають вдови з дітьми, які не отримують соціальну пенсію або пенсію по втраті годувальника, одружені одинокі матері, якщо дитина народилася до шлюбу і не була всиновлена чоловіком. Водночас таким визначенням, яке вважається базовим для виділення категорії "одинокі матері" фактично виключаються випадки, коли після розлучення мати самостійно без участі батька виховує свою дитину, хоча фактично вона також являється одинокою матір'ю.

Зазвичай дослідження проблем неповної сім'ї обмежується матеріально-фінансовим становищем, факторами виховання дитини, і дуже часто абсолютно не враховує особливості особистісного стану одинокої матері. Водночас абсолютна більшість дослідників зазначає, що комфортність, гармонійність розвитку сім'ї, рівень задоволеності сімейним життям, морально-психологічний клімат сім'ї залежить від поведінки матері, її життєвих принципів та поглядів. Відповідно постає логічне припущення про необхідність спрямування допомоги сім'ї одинокої матері перш за все на гармонізацію її Я-концепції та оптимізацію її соціального функціонування, що відповідно стане передумовою перебудови морально-психологічного клімату сім'ї та характеру міжособистісних взаємодій у ній. Успішність функціонування кожної сім'ї, її комфортність для виховання дитини і розвитку особистостей її членів, складається з індивідуального рівня комфортності та готовності до виконання своїх обов'язків та функцій кожним членом родини.

Зміна умов та складових соціального функціонування одиноких матерів відповідно позначається на змінах у Я-концепції: від самооцінки і Я-образу до глибоких перебудов у мотиваційно-ціннісній сфері і рівні домагань, на відповідний їм особистісний життєвий сценарій.

З метою подолання труднощів та протиріч, з якими стикаються одинокі матері, надання допомоги у вирішенні проблем та труднощів у їх соціальному функціонуванні і вивчення функціональних складових змін Я-концепції одиноких матерів нами було побудовано діагностичну програму, що включала в себе:

1)             спрямовану на вивчення ставлення матері до різноманітних аспектів сімейної ролі методику РАRІ Е.С. Шефера та Р.К. Белла;

2)             експериментально-психологічну методику вивчення рівня суб'єктивного контролю (за шкалою "екстернальності-інтернальності");

3)             анкетування, спрямоване на виявлення загальних особливостей сімейного функціонування, міжособистісних стосунків та рівня соціальної захищеності одиноких матерів.

У дослідженні, що проводилось на базі обласного та міського центру роботи з сім'ями, жінками та дітьми, взяли участь 86 одиноких матерів (результати опитування ще двох не враховувалися з причин відсутності відповідей на запитання однієї з методик). У вибірку, частина якої була побудована за рахунок методу "снігового клубка" (на основі особистих знайомств дослідників та даних, отриманих у МЦ "Родинний дім" про трьох одиноких матерів, що були їхніми клієнтами та залучили до дослідження ще 9 одиноких матерів центру матері та дитини), а інша частина - за допомогою цілеспрямованого відбору за місцем проживання (гуртожитки міста, причому як навчальних закладів, у яких проживають молоді одинокі матері, так і гуртожитків окремих підприємств).

Оскільки саме завдяки анкетуванню були отримані загальні характеристики соціального функціонування та самосвідомості одиноких матерів, які слугували додатковими даними при визначенні репрезентативності тестування за методиками та несли доповнюючий характер, спочатку буде проаналізовано саме результати опитування за допомогою методу анкетування.

Анкета дозволяє виявити окремі особливості соціального функціонування, самосвідомості та соціального захисту одиноких матерів за наступними параметрами:

-      ставлення суспільства до одиноких матерів;

-      обізнаність зі своїми основними правами та обов'язками;

-      рівень державної підтримки одиноких матерів в Україні;

-      отримання матеріальної допомоги та її види;

-      успішність поєднання роботи і виховання дитини та фактори, що на неї впливають;

-      стосунки з батьком дитини;

-      задоволеність особистим життям;

-      виникнення почуття пригніченості, тривоги, незадоволеності життям;

-      трактування виразу "щасливе життя";

-      бажанні напрямки отримання допомоги у сфері матеріальних надань, психологічної підтримки,, допомозі по вихованню дитини.

Оскільки деякі параметри передбачали специфічне формулювання соціального становища одиноких матерів та повинні були враховувати особливості їх обізнаності з певними категоріями права чи соціального захисту, нами було проведене пілотне дослідження за участю 5 одиноких матерів, при чому це дослідження носило характер експертної оцінки.

Види допомоги за різними сферами, а також відсоткове співвідношення спільних виборів і тенденцій у сфері бажаної допомоги розподілений таким чином:

1) у сфері психологічної підтримки переважними та найбільш актуальними є такі види допомоги, як надання консультаційних послуг, поширення інформації та матеріалів та збільшення їх доступності, створення центрів підтримки та допомоги одиноких матерів у кризових ситуаціях. Варто зазначити, що вибори, пов'язані з утворенням спеціалізованих консультаційних центрів робилися не лише представницями групи вищої освіти та відповідних професій (психолог, соціальний педагог), а й одинокими матерями з середньою спеціалізованою освітою, які працюють у віддалених від гуманітарної сфери професій.

2) у сфері допомоги по вихованню дитини - основне спрямування - допомога в організації вільного часу та догляду за дитиною.

В результаті проведення даного анкетування нами було вирішено обрати сукупність форм здійснення соціальної роботи по оптимізації соціального функціонування одиноких матерів на основі виділених ними бажаних форм допомоги. Відповідно до ресурсів дослідників до таких форм увійшли: створення групи самодопомоги, видання інформаційно-роздаткових матеріалів та проведення тренінгових занять.

Відповідно до отриманих результатів анкетування можна зробити попередній висновок про те, що соціальне функціонування одиноких матерів характеризується порушенням співвідношення у виконанні материнської, професійної та жіночої (інтимно-особистісної) ролей, і відповідно супроводжується високим рівнем тривожності, загальним рівнем негативного емоційного фону та порушенням міжособистісних взаємодій.

Наступним компонентом дослідницької програми виступало тестування за методикою вивчення ставлення матері до сімейної ролі (РАRІ).

Оскільки аналіз результатів та віднайдення спільних тенденцій для тестування 86 респондентів є досить складним завданням, доцільно охарактеризувати загальні тенденції на основі виділення переважності та актуалізованості окремих ознак методики. Для нас вирішальне значення мали високі показники вираженості певної ознаки, і саме на основі їх виділення було проведено аналіз результатів дослідження. Відношення одиноких матерів до сімейної ролі.

-         обмеженість інтересів жінки рамками сім'ї, турботами виключно про сім'ю - характерна для більшості опитаних одиноких матерів (84%, 72 особи);

-         відчуття самопожертвування в ролі матері - актуалізоване у одиноких матерів середньої вікової групи (37 осіб з 39)

-         сімейні конфлікти - кореляції з іншими показниками та високим рівнем вираженості ознаки не виявлено;

-         надавторитет батьків - схильність до даної ознаки виявлена у 13% респонденток, осіб молодого віку;

-         незадоволеність роллю господині дому - виражена у 48% одиноких матерів;

-         «байдужість» чоловіка, його невключеність в справи сім'ї - дана ознака є досить актуальної для одиноких матерів середнього віку, так З 39 осіб вона виражена у 29;

-         домінування матері - у стосунках з дитиною є характерним для приблизно 42% одиноких матерів (36 осіб), тоді як протилежна тенденція характерна лише для 9% (8 осіб);

-         залежність і несамостійність матері - є нехарактерною ознакою (низькі показники у 74% одиноких матерів).

Відношення батьків до дитини    Оптимальний емоційний контакт

1)     Спонука словесних проявів, вербалізації - виражена у 37% опитаних, тоді як не виражена - у 42%;

2)     Партнерські відносини характерні лише для 14% одиноких матерів;

3)     Розвиток активності дитини - є актуальною ознакою для 27% одиноких матерів;

4)     Зрівняльні відносини між батьками і дитиною є характерною ознакою для 57% опитаних.

2.       Надмірна емоційна дистанція з дитиною

1)     дратівливість, запальність виражена у 73% (63 одиноких матері);

2)     суворість, зайва строгість - чітко виражена у 33 опитаних, що складає 38%;

3)     ухилення від контакту з дитиною - не є характерним для одиноких матерів за винятком 2 молодих респонденток.

3.       Надмірна концентрація на дитині.

1) Надмірна турбота, встановлення відносин залежності - тенденція до даної ознаки помітна у 62 одиноких матерів (72%);

2)     Подолання опору, придушення волі - чітко виражено у трьох опитаних;

3)     Створення  безпеки,  побоювання образити - переважає у 83% одиноких матерів;

4)     Виключення позасімейних впливів характерне для 13%;

5)     Придушення  агресивності  -  є  характерною  ознакою  для  43% опитаних (37 осіб);

6)     Придушення сексуальності - є чітко вираженим у 70 опитаних (81 %);

7)     Надмірне втручання в світ дитини - характерне для половини респондентів (50%);

8)     Прагнення прискорити розвиток дитини яскраво виражене у 18% опитаних одиноких матерів.

Згідно з результатами дослідження, для більшості опитаних одиноких матерів характерне порушення адекватного сприйняття власної сімейної ролі та відповідні порушення соціального функціонування та Я-концепції, причому найбільш виражений характер носять тенденції до пріоритетності виконання материнської ролі перед інтимно-особистісними.

Варто зазначити, що за всіма шкалами методики кількість матерів, що демонструє "крайні" тенденції до інтернальності або екстернальнсоті, переважає, хоча і не значно, осіб, які демонструють "середні" показники.

Відповідно до отриманих результатів дослідження за трьома його компонентами можна сформулювати такі висновки:

1)                         для одиноких матерів характерне порушення соціального функціонування, пов'язане з дисгармонізацією виконання трьох основних соціальних ролей, які уособлюють сфери соціального функціонування -професійну, сімейну та інтимно-особистісну; найчастіше характер цих порушень зумовлюється переважною орієнтацією особистості на професійну або материнську ролі, тоді як рівень актуалізованості потреб в інтимно-особистісній сфері є незначно вираженим;

2)                         порушення у сфері соціального функціонування супроводжується дисгармонізацією Я-концепції у бік порушення адекватності самооцінки, рівня усвідомлення власних потреб, вмотивованості дій та поєднується з високим емоційним навантаженням та нервово-психічною напругою;

3) для одиноких матерів переважно характерними є висока вираженість тенденцій екстернальності (низький рівень суб'єктивного контролю, порушення бачення зв'язку між власними діями і значимими подіями життя, відсутність усвідомлення можливості контролювати перебіг подій тощо), що є характерними для молодих одиноких матерів, та тенденціями інтернальності (високий рівень суб'єктивного контролю над усіма життєвими ситуаціями, пов'язування важливих подій та власних дій, установка на можливість зміни та залежність її від власної активності, на високу відповідальність за усі події життя), що характерна для одиноких матерів середнього віку.

В результаті проведення дослідження було підтверджено, що особливості соціального функціонування одиноких матерів обумовлюють зміни в Я-концепції, що суттєво відображаються на їх активності та результативності виконання основних соціальних ролей.

Додати коментар


Захисний код
Оновити