Державна наукова установа “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” реорганізована шляхом поділу. На його базі утворені державні наукові установи:

   Інститут модернізації змісту освіти  (http://www.imzo.gov.ua/) та Інститут освітньої аналітики, з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 687 “Про утворення Інституту модернізації змісту освіти та Інституту освітньої аналітики”).

БОБРОВИЦЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ ІМ. О. МАЙНОВОЇ

 

Скакун Т.П., викладач

 

З ДОСВІДУ РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ

З БАТЬКАМИ СТУДЕНТІВ

 

“Молодь багата мудрістю мами і тата”

 

Сім’я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей. З перших днів появи дитини на світ сім’я покликана готувати її до життя та практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власний досвід поведінки й діяльності. Тому одним з головних напрямів виховного процесу навчального закладу є підготовка молоді до сімейного життя, відповідального батьківства, а також велика увага приділяється підвищенню педагогічної грамотності батьків студентів.

В процесі здійснення навчально-виховного процесу педагогічні працівники коледжу починають співпрацю з постановки мети, яка полягає в забезпеченні гармонійного взаємовпливу на всебічний розвиток молодої людини зі сторони родини і педагогів.

Подальша ж діяльність педагогічних працівників коледжу пов’язана з визначенням рівня виховної активності батьків, ступеня їх впливу на формування особистості студентів. Адже знання сім’ї означає вміння оцінити характер її впливу на особистість, виявити тенденції розвитку, які вона створює як первинний соціум, знайти психологічні основи встановлення контактів із сім’єю.

Для з’ясування виховної активності в сім’ї куратори груп, викладачі  проводять анкетування серед студентів щодо вивчення стосунків в сім’ї, а також серед батьків. Після отримання даних вони складають психолого - соціальну характеристику початкового рівня виховання студентів навчального закладу. Вона включає в себе такі пункти:

1.     Всього студентів ______, з них юнаків _____, дівчат_____

2.     Діти сироти ПІП_________________________________ (вказується де виховувались в сім’ї родичів, під опікою і піклуванням, в дитячому будинку)

3.     Неповні сім’ї ПІП_____________________________ (вказується причина)

4.     Неблагонадійні сім’ї:

-         батьки алкоголіки ______________________________________

-         батьки не приділяють дітям належної уваги ________________

-         батьки не справляються з вихованням _____________________

-         батьки перебувають на обліку в міліції ____________________

5.     Малозабезпечені сім’ї (вказується причина) ПІП__________________

6.     Багатодітні сім’ї _____________________________________________

7.     Сім’ї, в яких батьки мають вищу освіту, в тому числі педагогічну ___________________________________________________________

8.     Сім’ї, в яких батьки мають середню загальну освіту _______________

9.     Батьки, які раніше приймали участь в батьківських самоврядних органах  ____________________________________________________

Зміст подальшої діяльності з батьками включає три основні блоки:

-         підвищення рівня психолого-педагогічних знань батьків (бесіди, семінари, конференції, участь в батьківських зборах);

-         зміцнення дружніх зв’язків між студентами та батьками (залучення батьків до навчально-виховного процесу, допомога у зміцненні матеріально-технічної бази гуртожитку тощо);

-         залучення батьків і громадкості до навчально-виховної діяльності (ради сприяння сім’ї та коледжу, загальноколеджанський батьківський комітет).

Психолого-педагогічна освіта в навчальному закладі спрямована забезпечити батьків необхідними знаннями, основами педагогічної майстерності, ознайомити з актуальними питаннями виховання з урахуванням вікових особливостей і вартісних інтересів, встановити контакти батьків з викладачами у виховній роботі. Форми її проведення різноманітні.

Педагогічний лекторій передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання за допомогою лекцій, бесід, семінарів, круглих столів, практикумів, конференцій тощо. Тематика бесід і семінарів сформована так, що охоплює собою найбільш актуальні проблеми виховання молоді. Зокрема:

-         “Роль сім’ї в вихованні студентської молоді”

-         “Моральні цінності сім’ї і студента”

-         “Права і обов’язки батьків щодо дітей”

-         “Права і обов’язки дітей щодо батьків”

-         “Юридична відповідальність неповнолітніх”

-         “Шкідливі звички серед неповнолітніх”

-         “Режим дня і харчування тощо”.

Практикуми для батьків, як правило, спрямовуються педагогічними працівниками коледжу на вивчення нормативно-правової бази врегулювання відносин між батьками і дітьми. На них батьки з допомогою педагогів намагаються вирішити життєві ситуації, спираючись на чинне законодавство і досягнення психології та педагогіки.

Батьківські конференції - це досить цікава форма співпраці викладачів і батьків. Як правило, в коледжі вони проводяться  з метою обміну досвідом родинного виховання, а також з метою опрацювання найновіших досягнень педагогіки і психології.

Досить цікава форма співпраці, яка використовується в нашому навчальному закладі - це залучення батьків до проведення групових заходів: днів іменинників, вечорів знайомств, тематичних виховних годин, перегляд фільмів на педагогічні теми, ознайомлення зі Світлицею, вечори сімейних традицій, родинні свята, виставки прикладної, декоративної творчості. Використовуємо також інші традиційні й нетрадиційні види пропагування педагогічних знань. До нетрадиційних належать: педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах); дерево родоводу (зустрічі поколінь);  у сімейному колі (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання); народна світлиця (звернення до народних традицій); день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і студентів); вечір великої розмови (участь педагогів, батьків, студентів в організації відпочинку, ігри, вистави та ін.); альбом - естафета “Як ми відпочиваємо” (досвід організації відпочинку в родині); дискусійний клуб; сімейна скринька (з досвіду сімейного виховання); аукціон ідей сімейної педагогіки; батьківський ринг (вирішення педагогічних ситуацій); азбука родинного виховання (обговорення проблем виховання, виступи спеціалістів); дні довіри (консультації різних фахівців).

Суттєве місце в психолого-педагогічній освіті батьків в коледжі займають батьківські збори. Вони проводяться двічі на рік. Батьки про їх проведення попереджаються заздалегідь. На загальноколеджанських батьківських зборах представники адміністрації та куратори груп ознайомлюють батьків з документами про основні напрями, завдання та підсумки навчально-виховної роботи. Більш ефективним ці збори є, коли на них розглядаються актуальні педагогічні проблеми.

В період між батьківськими зборами психолого-педагогічна діяльність викладачів і батьків здійснюється через батьківський комітет – виборний орган, який уповноважений представляти всіх батьків у відносинах з педагогічними працівниками коледжу і студентами. Кожен член цього комітету має своє доручення, виконання якого впливає на загальний рівень психолого-педагогічної роботи в коледжі.

Діяльність батьківського комітету відображається в плані засідань і підсумках за роботу. План засідань розробляється на початку навчального року, звіти про підсумки заслуховуються на зборах в кінці навчального року. Напрямки діяльності батьківського комітету такі:

-         допомога в організаційних питаннях;

-         ведення батьківських зборів;

-         виступи перед студентами;

-         організація проведення походів, екскурсій.

З батьківським комітетом співпрацює студентське самоврядування коледжу. Ця співпраця надає можливість спрогнозувати актуальні теми батьківських зборів, а також інших групових заходів, а також вчити батьків і студентів іншому рівню стосунків, заснованих на партнерстві в спільній справі.

Зміцненню дружніх стосунків між студентами і батьками сприяють також індивідуальні тематичні консультації, які проводяться педагогічними працівниками коледжу. В ході їх проведення батьки отримують реальне уявлення про студентські справи та поведінку, а викладачі – необхідні відомості для більш глибокого розуміння кожного студента.

У спілкуванні з батьками викладачі коледжу є виключно тактовними. Їх підхід, як вихователів, носить характер партнерства у вирішенні спільної проблеми. Принципами їх успішного консультування є:

-         довірливі стосунки;

-         взаємоповага;

-         зацікавленість;

-         компетентність.

Тематика цих консультацій для батьків різноманітна:

-         “Хто друзі ваших дітей?”;

-         “Мрії та прагнення ваших дітей”;

-         “Ціна грошам”;

-         “Здоровий спосіб життя”;

-         “Вікові особливості”;

-         “Статеве виховання”;

-         “Виховання моральних цінностей” тощо.

      Ефективною формою індивідуальної роботи викладачів коледжу з батьками є ознайомлення з умовами життя студентів та особливостями їх виховання. В ході цього ознайомлення педагогічні працівники намагаються вдало вибрати час, продумати підстави, які сприятимуть подоланню психологічних бар’єрів занепокоєння, тривоги, контролю. Для цього вони вибирають нейтральний матеріал для бесіди, обминають спірні питання, не вимагають чітких відповідей тощо.

      В спілкуванні з батьками викладачі колежу використовують письмове інформування батьків про успіхи студентів. В цьому їм допомагають члени Ради студентського самоврядування. Головна умова переписки – доброзичливий тон, радість спілкування. Викладачі - куратори використовують таку форму роботи, як повідомлення для батьків. Наприклад, звертаються з пропозицією про майбутню спільну діяльність, з порадами щодо виховання або словами подяки.

      Куратори груп, педагогічні працівники також проводять спеціальну виховну роботу із сім’ями, які допускають відхилення у вихованні дітей.

Роботу з педагогічно неспроможними сім’ями спрямовують передусім на підвищення їх психолого - педагогічного рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи виховання навчального закладу.

      Із педагогічно - пасивними сім’ями працюють переважно індивідуально, домагаючись розуміння батьками хибності своєї поведінки, пробудження почуття відповідальності за виховання дітей, усвідомлення потреби перебудувати систему стосунків у сім’ї, своєї вини, помилок, бажання докорінно змінити сімейний уклад та повернутися до традиційної системи виховання.

      У роботі з антипедагогічними сім’ями педагогічні працівники коледжу спираються на те, що вони також хочуть бачити власних дітей чесними, культурними, здоровими, щасливими. З ними обговорюють упущення у вихованні дітей, накреслюють шляхи усунення їх, зміни сімейних стосунків. З батьками цієї групи працювати важко, і не слід сподіватися на швидкі наслідки, але важливо посіяти в них сумніви у правильності їхньої системи виховання, змусити їх замислитися над їх результатами.

      Батькам, яких поглинула бізнесова діяльність, куратори і викладачі намагаються довести, що такий стиль виховання дітей в сім’ї робить їх самотніми, емоційно нестійкими та ін. Тому батьки повинні подумати про адаптацію їх до реального життя, про недоцільність перекладання відповідальності за виховання дітей на викладачів, репетиторів. Дитині більше потрібен емоційний зв'язок саме з батьками, їхня безпосередня участь у житті дитини важливіша, ніж матеріальне забезпечення. Діти мають відчувати, що для батька і матері вони не менш важливі, ніж робота. У таких сім’ях педагогічні працівники  заохочують інтерес дітей до навчання, але не переконують їх у тому, що у майбутньому навчання у вищому навчальному закладі і робота за фахом їм забезпечені не залежно від їх успіхів. Також проводять бесіди про те, що відгородження дитини від однолітків звужує коло її спілкування, вона не навчиться будувати свої стосунки з різними людьми, дружити й любити за покликом душі.

      Зрозуміло, що куратори груп, викладачі здійснюють облік і аналіз вище названої роботи. Це дає можливість отримати інформацію про її здобутки та недоліки. Однією з форм аналізу – є аналіз батьками  співпраці з педагогічним колективом коледжу, іншою - моніторинг цієї співпраці, що здійснюється самими педагогічними працівниками.

      Крім того дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, педагоги враховують важливість таких чинників:

- Запрошення батьків до співробітництва. Часто викладач вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігати можливим запереченням з їх боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб зрозуміти їх почуття, виявивши стриманість, відкритість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками - перший крок до співпраці з ними.

- Дотримання позиції рівноправності. Об’єднання зусиль педагогів та сім’ї студента можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити педагог, оскільки для цього його зобов’язує професійний обов’язок.

- Визнання важливості батьків у співпраці. Педагог повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку студентів.

- Вияв любові, захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки викладач виявляє розуміння до юнаків та дівчат, симпатизує їм, акцентує увагу на позитивних рисах.

      Процес налагодження взаємодії педагогів з батьками в коледжі стає більш ефективним тільки тоді, коли викладачі дотримуються  ще й психолого - педагогічних правил:

- використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків;

- довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні;

- педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім’ї;

- життєво стверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси юнаків та дівчат, орієнтація на успішний розвиток особистості.

      Також педагогічні працівники коледжу постійно враховують чинники, що найбільш впливають на виховання в сім’ї:

- батьківський контроль активний, творчий, ненав’язливий, такий, що демонструє шанобливе ставлення до юнаків та дівчат;

- стосунків батьків з їх дітьми, суть яких полягає у спільній діяльності та змістовному дозвіллі;

- батьківські обґрунтовані вимоги, що сприяють розвитку студента, його самостійності;

- емоційна підтримка та довіра виражені батьками у своїй любові до дітей, причому любові просто за те, що вони - діти - найкраще, що є в батьків.

      Активну роботу з батьками студентів здійснює і адміністрація коледжу шляхом участі в батьківських зборах; проведення зустрічей за “круглим столом; прийому батьків з різних питань, що пов’язані з навчанням та вихованням їх дітей; запрошення батьків на виховні загальноколеджанські заходи; здійснення індивідуальної роботи; ефективної взаємодії з батьківськими комітетами, радою сприяння сім’ї та коледжу.

      Підводячи підсумки можна зазначити, що в коледжі накопичено великий досвід методів та прийомів практичної роботи з батьками. Співробітництво коледжу і батьків є процесом цілеспрямованої співпраці, який починається з урочистої лінійки - посвяти в студенти і закінчується святом вручення дипломів випускникам і спрямований на підвищення рівня педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії коледжу та сім’ї. на посилення  її виховного потенціалу, а також на залучення батьків до виховання у студентів любові до обраної професії.

 

Список використаної літератури:

1.                 Веретенко Т.Г., Гусак Н.І. Роль мікросередовища у ефективній підготовці юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова: Зб. наук. пр. / Редкол. О.Г. Мороз, Н.В. Гузій та ін. – Вип.1(11). – (Сер. 16).– К.:НПУ, 2004.– С. 237-243

2.                 Гусак Н.І. Оптимум об’єктивних і суб’єктивних умов успішності підготовки юнаків-старшокласників до створення сім’ї і сімейного життя // Пед. і психол. формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук. пр./ Редкол.: Т.І. Сущенко (Відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя, 2002.– Вип.26– С. 139-144

3.                 Долинська Л., Демидова Т. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя.// Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д.- К:, 2001- т.3, ч.4.- С.73-76

4.                 Жигалин С.С. Влияние родительских позиций на воспитательный потенциал семьи подростка //Социально-психологические аспекты формирования личности: Материалы межрегиональной научно-практической конференции. – Шадринск, 2004. - С.164-171

5.                 Жигалин С.С. Особенности материнской и отцовской родительской позиций в аспекте социально-ролевой адекватности семьи подростка //Международная конференция “Психология общения: социокультурный анализ”. – Ростов-на Дону, 2003. – С 249-250;

6.                 Жигалин С.С., Овчарова Р.В. Родительская позиция как психологический феномен //Экономика, психология, бизнес. – Красноярск, 2004. - № 2. – С.166-182

7.                 Жигалин С.С. Родительская позиция и ее роль в психологической структуре родительства //Психолого-педагогические проблемы этической психологии: Материалы межрегиональной научно-практической конференции. - Шадринск, 2003. Ч. I. − С. 163-164

Додати коментар


Захисний код
Оновити