Державна наукова установа “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” реорганізована шляхом поділу. На його базі утворені державні наукові установи:

   Інститут модернізації змісту освіти  (http://www.imzo.gov.ua/) та Інститут освітньої аналітики, з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 687 “Про утворення Інституту модернізації змісту освіти та Інституту освітньої аналітики”).

Макіївське медичне училище

 

Куратор групи: Михайленко О. О. 

 

Виховна година

Дерево життя

 

МЕТА

ВИХОВНА

 

Виховувати у студентів  шанобливе ставлення до звичаїв, традицій свого роду, повагу до своїх родин та важливість родинних звязків, сприяти зміцненню добрих стосунків між дітьми та їхніми батьками

 

ПІЗНАВАЛЬНА

 

Поглибити знання студентів про погляди українського народу на шлюб та родину,  формувати усвідомлення важливості щирих відносин між членами родин

 

МЕТОДИЧНА

        

         Розвивати творчі здібності студентів, критичне мислення, формувати позитивний психологічний клімат у групі

 

Методичні засоби: Сцена оформлена у вигляді селянської хати. На заднику спадають три великих рушники, під ними стоять лави, прикриті ковдрами. Дві вази с соняшниками біля столу, де стоїть коровай на рушнику. На стіні висить плакат - родинне дерево життя. Біля стіни - виставки малюнків та книжок.

 

Коментар: для проведення заходу викладач пропонує студентам підготувати  фотоальбом  «Без сім’ї немає щастя на землі»

 

 Форма: Музично-літературний спектакль

 

Сцена оформлена у вигляді селянської хати. На заднику спадають три великих рушники, під ними стоять лави, прикриті ковдрами. Дві вази с соняшниками біля столу, де стоїть коровай на рушнику. На стіні висить плакат - родинне дерево життя. Біля стіни - виставки малюнків та книжок.

 

ВЕДУЧА: Скільки себе пам’ятаю, завше світили мені Вікна в задумі розмаю і рушники на стіні. В тиші світлиці урочій серцем читало дитя Сині Шевченкові очі і золоте шиття. Доброго вам здоров,я, любі гості! Добрий день хлопці та й ви дівчата! Ласкаво просимо до нашої виховної години «Дерево життя», де ми з вами дізнаємось про народні звичаї та обряди рідного краю та родин, котрі мешкають в Україні. Низький уклін вам і в подарунок від нашої «світлиці» - цей рушник на щастя, на долю на довгій життєвій дорозі, та коровай, який є символом родини, її добробуту і щастя. Відвідайте, шановні гості, нашого хліба - солі та побажайте один одному добра, а ми заспіваємо для вас пісню «СОНЯЧНИЙ ВІНОЧОК». Послухайте її у виконані студентки групи Л-21.

 

ВИКОНУЄТЬСЯ ПІСНЯ «СОНЯЧНИЙ ВІНОЧОК»

ВЕДУЧА: В усіх народів світу в тому чи в іншому вигляді існує повір,я:

той , хто забуває звичаї своїх батьків, карається людьми та Богом. Він блукає світом, немов якийсь блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристанища, бо він загублений для свого народу.

Хто забуває минуле, той не вартий майбутнього - справедливість цього вислову перевірена часом. Прикро, коли народ забуває свої духовні традиції, народні звичаї, родинне коріння. Як зберегти і передати нащадкам усі ті найкращі знання, що були зібрані протягом століть українським народом? Що треба зробити сьогодні, аби й завтра лунала народна пісня, не висихало життєдайне джерело народної мудрості та сімейних цінностей?

 

ЯК ВИ ГАДАЄТЕ? ЩО ВИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ ДЛЯ ЦЬОГО?

/лунають відповіді із залу/

ВЕДУЧА: Ніхто з вас особисто ніколи не замислювався, для чого потрібна родина? Так ось, сьогодні я розповім вам багато цікавого й повчального, і ви поринете у дивовижний , загадковий, майже казковий світ нашого життя... Але ви не будете стоять осторонь, а допоможете мені розібрати­ся що до чого. Добре?

І так, хто відповість, що таке родина? С чого вона починається? /лунають відповіді із залу/

ВЕДУЧА: Ми зрозуміли, що родина - це засноване на шлюбі об’єднання людей, які мусять ділити радощі та смуток, разом долати будь - які перешкоди, уникати можливих загроз їх стосункам, вирішувати побутові проблеми.

На початку зустрічаються хлопець та дівчина, котрі побачили один одного та зрозуміли, що жити більше окремо не в змозі. Як називаються такі почуття? Закохалися.

Потім вони вступають в шлюб і починають жити разом. Де вони живуть разом? На вулиці чи в сараї? Хто повинен подбати про житло? /лунають відповіді із залу/ . Я запрошую хлопця і дівчину, аби відімкнути двері родинних осель. У кожного з вас по одному замку, але по три ключа. Хто з вас скоріше знайде вірний ключ, то й і отримає подарунок.

 

ПРОХОДИТЬ ГРА

Для родини характерна панівна роль голови двору. Хто може бути головним в родині? Чоловік, котрий і дбає про родину та її матеріальний достаток.

 

ВЕДУЧА: Ось перед нами дерево життя родини, де біля самого кореня ми бачимо дівчину та юнака, які стали після шлюбу - жінкою та чоловіком , хто допоможе мені почати будувати родину?

 

НАКЛЕЮЮТЬ КАРТИНКИ

ВЕДУЧА: Поняття родини є одним із центральних і за наших часів.

У сімейних обрядах переплелися дії, символи та атрибути, котрі захищають родину від злих сил, забезпечують їй добробут, сімейне щастя. Дотримування старовинних обрядів і ритуалів у родинному житті залежить від конкретного випадку. Давайте подивимось.

Запрошую дівчинку та парубка до себе. Як що молодята вступали в шлюб, під ноги їм розстеляли рушник. Хто знає для чого? Так , щоб сімейна дорога була довгою та щасливою. А що ще повинні були зробити молодята? Ступити на цей рушник, і хто перший ступить на весільний рушник, той..? Буде «головою» в подружньому житті. Спробуйте стати. Весело? Так.

 

РОЗІГРУЮТЬ СТАВАННЯ НА РУШНИК

ВЕДУЧА: Поява кожного нового члена родини - це визначна й радісна подія для всіх. Колись сім,я набувала чинності тільки тоді, коли в ній були діти. Сьогодні мало що змінилось: рано чи пізно молоді усвідомлюють потребу створити родину, народити дитину, якій хочеться дарувати тепло свого серця, радіючи кожному кроку маляти...

 

ВЕДУЧА: Кажуть «діти - то Божа роса», коли народжувалась дитина - на її честь стріляли з рушниці, аби Боги дізнались про таку визначну подію.

 

ВЕДУЧА: Скажіть - весілля святкують? Скільки разів на рік?/відповідь/ День шлюбу - «зелене весілля». Перед молодими ставлять зелену гілку. Через рік - «ситцеве весілля», подарунки із ситця. П’ятиріччя «дерев’яне весілля», дарують вироби з дерева. Десятиріччя має поетичну назву «День троянд», їх дарують подружжю, ними прикрашають приміщення. Є срібне весілля на 25-річчя, та золоте весілля на 50- річчя одруження. Все це - ювілеї весілля, які святкують в родині с дітьми, онуками,друзями.

А народження дитини святкують? Як часто святкують?/відповідь-кожен рік святкують, особливо ювілеї/

Для гостей на народження дитини влаштовується веселе застілля - нехай, мовляв, і в дитини буде така весела вдача і щаслива доля.

А після народження дитини, для чого її несуть до церкви, який обряд відбувається, хто знає? Хрещення. Хрестини - це комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім,ї, та християнського світу. Дитині дають ім’я та ще одних батька та матір. Як їх називають в сім’ї ? /відповіді із залу - кум та кума, хрещені батьки/

 

ВЕДУЧА: Найбільш відповідальним вважається звичай давати ім’я дитині.

Це пов’язано з тим, що вдало обране ім’я має сприяти щастю та добробуту

немовляти, саме воно визначатиме його долю.

Інколи кажуть: забути рідну культуру - все одно, що втратити своє ім’я. І я запрошую дівчинку та хлопчика, щоб допомогли мені приколоти на дереві життя - продовження родини, від коренів до гілля.

 

НАКЛЕЮЮТЬ КАРТИНКИ

ВЕДУЧА: Ось і створена нова сім’я, ширшим стало коло родичів, де з давніх-давен у народі побутують слова: свекруха, хто це? /мати чоловіка/

теща, хто це? / мати дружини/, а як звуть батьків дружини та чоловіка?

/тесть та свекор/, а ким вони доводяться новонародженій дитині? /дідусями/ хто такий зять? /чоловік дочки/, а невістка? /дружина сина/. А якщо у молодят народжується дівчинка та хлопчик, ким вони один одному доводяться?/ братом та сестрою/ А чи добре коли в сім’ї  багато дітей? /відповіді із залу/ Тож наклеїмо на дерево життя всю родину-сім’ю  єдину!

ВИКОНУЄТЬСЯ ПІСНЯ «МОЯ Сім’я »

ВЕДУЧА: В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Різні магічні знаки набували свого відображення в орнаменті українських вишиванок. Ці знаки символізували зображення землі й води, людей і тварин, птахів і рослин.

 

Вишиванка - символ здоров’я , краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості, оберіг. Народ ставився до вишиванки як до святині. В родинах вони зберігалися і передавалися з покоління в покоління, з роду в рід як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, дівчата, готуючи придане, вишивали своїм нареченим сорочки на знак вірності й кохання. Дівчата ж готували собі на весілля та до свята найкращі вбрання, вишиваючи нитками, сріблом, золотом, бісером, перлинами, коштовним камінням та іншім.

Для наших прабабусь і бабусь весільний рушник, вишиванка та коровай були не просто предметами, а знаками добра й сили, заступниками від нещасть - вони були оберегами.

Пісню про «ВИШИВАНКУ» вам заспіває студентка групи Л-21.

 

ВИКОНУЄТЬСЯ ПІСНЯ «ВИШИВАНКА»

ВЕДУЧА: Символ домівки - родинне вогнище. Тому ми сьогодні запрошуємо дівчинку та хлопця розрізати стрічку та розпалити вогник єдиної сім,ї, якою ми живемо на рідній Україні.

РОЗРІЗАЮТЬ СТРІЧКУ ТА ЗАПАЛЮЮТЬ ВОГНИК ФАКЕЛА

ВЕДУЧА: Бажаємо - щоб привітно родина стрічала, Вогнищем надії людей чарувала, Щоб традиції народні завжди оберігали, до джерел родинних молодь залучали.

А всім гостям і нашим друзям щире спасибі, що до нас завітали, що участь у конкурсах приймали, що мені допомагали і артистам аплодували. До побачення! До нових зустрічей! Та не забувайте своїх коренів!

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Виховні заходи. Сценарії / Упоряд. О.В. Гноїнська. – Х.: Ранок-НТ, 2007.-320с. – (Дивограй)

2.Журнал «Виховна робота в навчальних закладах», 2010 р.- № 14

3. Журнал «Виховна робота в технікумах, коледжах», 2007 р. - № 6

4. Агапова И.А., Давыдова М.А. Мы – патриоты! Классные часы и внеклассные мероприятия: 1-11 классы. – М.: ВАКО, 2006.  

5.  Щербань П. Концепція «Сім’я і родинне виховання» // Рідна школа. – 1996. – № 11-12. – С. 15-20.

Додати коментар


Захисний код
Оновити