Державна наукова установа “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” реорганізована шляхом поділу. На його базі утворені державні наукові установи:

   Інститут модернізації змісту освіти  (http://www.imzo.gov.ua/) та Інститут освітньої аналітики, з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 687 “Про утворення Інституту модернізації змісту освіти та Інституту освітньої аналітики”).

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВП «Політехнічний коледж ПНАУ»

 

Матеріали з досвіду роботи

ВП «Політехнічний коледж

Луганського національного аграрного університету»

 

Укладачі:

Лук’янченко Лариса Володимирівна – викладач гуманітарних дисциплін, спеціаліст вищої категорії, завідувач навчально-методичного кабінету;

Остапенко Олена Миколаївна – викладач соціальних дисциплін, спеціаліст вищої категорії, голова циклової комісії соціальних дисциплін;

Пастушкова Ірина Дмитрівна – заступник директора з виховної роботи, спеціаліст вищої категорії;

Шеховцова Ірина Володимирівна – заступник директора з навчальної роботи, спеціаліст вищої категорії.

 

Основні напрями роботи щодо громадянського виховання студентів

 

Проблеми громадянського виховання, формування громадської спрямованості особистості є одними з найважливіших, в системі освіти і виховання

Найдієвішим із чинників, який зумовлює актуальність проблеми, є той, що Україна конституційно закріпила за собою статус демократичної, соціальної, правової держави, орієнтованої на розбудову громадянського суспільства. 

У зв’язку з цим  завдання викладачів  циклової комісії соціальних дисциплін полягає у тому, щоб тема громадянського виховання,  популяризації європейських демократичних цінностей була предметом осмислення та обговорення.

Необхідно підкреслити роль суспільних дисциплін, що полягає не тільки у тому, щоб надати студентам знання, визначені програмою, але й у тому, щоб виховувати у студентів моральні якості громадянина власної держави, формувати в них національні та патріотичні почуття

Викладачі циклової комісії вже більше 10 років застосовують різноманітні варіанти та способи активізації пізнавальної діяльності студентів. У цьому напрямку роботи нами накопичений вже деякий досвід: конференції, круглі столи, дискусії, історичні вечори та вікторини, бінарні заняття,  проблемний, дослідницький, евристичний (метод мозкового штурму) та ін. Відкриті заняття проводяться викладачами саме в таких активних формах навчання з використанням  мультимедійних презентацій.

Активну роботу у цьому напрямку проводять перш за все викладачі, які мають вищу категорію. Це Борисов Г.В., Вольвак М.В., Данюкова І.О., Сердюк Л.І., Остапенко О.М., Плєшакова Г.П. Але не бажають відставати від них і молоді викладачі, зокрема Крилова Г.В., Бондаренко О.О., які отримують постійну допомогу від старших колег.  Прикладом такої роботи можуть бути відкриті заняття тільки, проведені за останні 3 роки:

 лекційні заняття з дисципліни  «Всесвітня історія»:

«Міжнародні відносини (1945-поч. ХХст.)» з використанням мультимедійних технологій (комп’ютерна презентація, навчальні відеофільми), інтерактивних технологій ( робота в малих групах, історична гра «Історичний ланцюг», вправа «Три речення»,  евристична бесіда);

«Завершення та підсумки Другої світової війни»  з використанням проблемного методу та мультимедійних технологій (мультимедійна презентація, відеоматеріали);

«Світ на початку ХХІ століття. Глобальні проблеми людства» у формі дискусії з використанням інтерактивних методів навчання;

лекційне заняття  з дисципліни «Історія України»:

«Україна в роки Другої світової війни» (1939-1945рр.) з використанням  методів активізації навчальної діяльності (проблемний метод, метод випереджального завдання; методика роботи з історичними документами, метод комп’ютерної презентації);

лекційне заняття-інтеракція з дисципліни «Соціологія»

«Духовна сфера суспільства»;

лекційне заняття-презентація з дисципліни «Економічна теорія»

«Товарне виробництво і товарно-грошові відносини» .

Нестандартні заняття:

бінарне семінарське заняття з дисципліни «Основи римського цивільного права»  «Сімейне право у Давньому Римі та у сучасній Україні» з елементами компаративного аналізу та використанням активних форм та методів навчання;

лекційне заняття-прес-конференція  з дисципліни «Психологія»: «Конфлікти та шляхи їх вирішення;

семінар-дослідження з дисципліни «Основи філософських знань» «Людство на порозі XXI століття», (із застосуванням інтерактивних форм навчання: робота в малих групах, метод комп’ютерної презентації, рольова гра).     

Використання інтерактивних методів навчання сприяє активній, творчій діяльності всіх студентів, формує у них культуру діалогу і взаємостосунків в ході спільної роботи. Заняття у формі історичної вікторини, прес-конференції, дослідження  передбачають роботу малими группами, де усі члени групи охоплені діяльністю і мають можливість вілльно висловлюватись щодо заданої теми. У ході заняття студенти демонструють творчі здібності; складають хронологічні таблиці; розв’язують кросворди; захищають реферативні роботи, виконують рольову гру.  Така методика цікава для студентів, але потребує попередньої роботи підготовчого плану – як з боку викладача, так і з боку студента.

Досвід роботи викладачів дає підстави стверджувати, що однією з форм, спрямованих на підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності студентів, є бінарне заняття, сутність якого характеризується поєднанням діяльності двох викладачів.

 Слово «бінарний» походить від латинського «Bis», що означає «подвійний», тобто взаємодія двох викладачів. Проведення таких занять сприяє глибшому ознайомленню з навчальним матеріалом та забезпеченню міждисциплінних зв’язків, а  головне – розвиває у студентів інтелектуальні, творчі,  комунікативні здібності та ініціативу.

Викладачі циклової комісії соціальних дисциплін використовують у своїй професійній діяльності такі заняття, починаючи з 2002 року. Спочатку це було поєднання дисциплін соціального циклу ( «Історії України» та «Філософії») – бінарне заняття на тему «Релігія є опіум народу чи святиня?”

Згодом  до проведення бінарних занять були  залучені викладачі циклової комісії гуманітарних дисциплін. Викладачами Плєшаковою Г.П. та Петрук Л.М. проведено спільне заняття на тему «Психологізм образів у творчості В. Винниченка», поєднавши дисципліни «Українська література» та «Психологія». Але на цьому творчий пошук не завершився. І в поточному навчальному році свої зусилля об’єднали циклові комісії соціальних та юридичних дисциплін, провівши бінарне заняття на тему «Сімейне право у Давньому Римі та у сучасній Україні» з дисциплін «Основи римського цивільного права» та «Цивільне та сімейне право України».

Практично всі лекції і семінарські заняття супроводжуються короткими диспутами, повідомленнями під гаслом: „А як у них”, тобто у передових країнах: рівень життя, зарплати, пенсії, мотивація до праці, охорона довкілля, передові технології, банківські операції тощо.

Такий підхід сприяє розвитку системи вмінь аналізувати зовнішню і внутрішню політику держави, знати її історію і специфіку розвитку, трансформувати загальні проблеми і процеси, використовувати методологію; приймати рішення і вибирати стратегію діяльності з урахуванням загальнолюдських цінностей.

Проведення індивідуальних занять з метою поглибленого розуміння окремих економічних явищ і процесів дає змогу студентам формувати уявлення про рух грошових коштів, оцінити фінансові можливості родини, кожного її члена, будувати сімейний бюджет на певний період часу та планувати витрати майбутніх періодів.

Викладачі соціальних дисциплін, основну навчальну діяльність спрямовують на осмислення студентами минулого, в першу чергу, власної суспільної групи (нації, роду, родини), прагнуть формувати їхній світогляд та систему морально-етичних цінностей. Наприклад, при вивченні подій Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, ми підкреслюємо, що найважливішою національною і моральною цінністю для Б.Хмельницького була Українська Козацька держава, національна воля народу, свобода віри, соборність України. Студенти зовсім по-іншому реагують на історичні події, коли самі стають їх безпосередніми учасниками. Виконуючи роль козаків, їм вже не хочеться говорити презирливі речі…, вони самі стають славними лицарями, здатними боронити свою державу.

З особливою увагою студенти відносяться до занять, які присвячені вивченню матеріалів, пов’язаних з історією рідного краю.  Окремі теми з «Історії України» студенти вивчили в шкільному курсі. При повторному їх вивченні головна задача полягає в поглибленні знань. Це досягається за допомогою дослідницької роботи. Тема «Україна в роки Великої Вітчизняної війні» вивчається на базі Луганського краєзнавчого музею. Вивчаючи архівні матеріали, документи, знайомлячись з конкретними подіями нашого краю, особистостями, студенти отримують знання цілковито іншого рівня, при цьому підвищується їх зацікавленість і виявляється творча активність.

Стрижнем моральності людини є її любов до Батьківщини, яка повинна виявлятися в активній живій участі в житті свого народу, у його долі. Таке служіння своїй державі і своєму народові має виявлятися у добровільному та охочому виконанні всіх своїх обов’язків. Такий вияв любові називається патріотизмом і є моральним обличчям кожного. Про це ми нагадуємо студентам, спонукаючи до старанності у навчанні, відзначаючи найменшу справу, що сприяє розбудові коледжу, примноженню його добробуту (бережне ставлення до майна і людей, збереження підручників, самообслуговування, ремонт кабінетів, кімнат у гуртожитку та інше).

Організовуючи свою роботу, викладачі реалізують наступні завдання:

·        сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі в економічних, громадсько-політичних процесах, критично-конструктивне ставлення студентів до життя суспільства;

·        сприяти становленню активної позиції студентів з метою реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні;

·        створити умови для набуття студентами досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії.

Певну увагу активній участі студентів в реалізації ідей сталого людського розвитку викладачі циклової комісії  приділяють і у вільний від аудиторного навчання час.

Значний внесок у виконання цих завдань робить позааудиторна навчально – виховна робота, а саме така її форма, як діяльність студентських наукових клубів. Конкретним прикладом такої роботи є діяльність клубу «Мислитель», який діє за різними секціями:

·        історико-філософська – керівники Бондаренко О.О., Остапенко О.М.;

·        «Європейський вибір» – керівник Борисов Г.В.;

·        політико-правова - керівники Вольвак М.В., Данюкова І.О.;

·        політекономічна – керівник Сердюк Л.І.;

·        соціально-психологічна – керівники Плєшакова Г.П., Плєшаков О.М

Основним завданням  клубу є всебічний розвиток особистості, її нахилів, здібностей, талантів, забезпечення професійного самовизначення, поглиблене ознайомлення з певною проблемою, продовження роботи, початки, якої закладені на заняттях відповідних дисциплін, науково-дослідницька діяльність студентів тощо.

Клуб організовує систематичні заняття за певною програмою і з постійним складом студентів.

На засіданнях клубу розглядаються питання згідно з планами роботи. Теми обираються актуальні, проблемні, які потребують додаткового аналізу.  Це чітко відображається в планах  роботи секцій.

Різноманітні форми  роботи клубу дозволяють враховувати  інтереси всієї групи, але особливе місце в роботі займає особистісний підхід до студентів, дозволяє виявити обдаровану молодь, здатну до серйозної наукової роботи та творчої діяльності.

Протягом декількох років викладачі Данюкова І.О. та Остапенко О.М. поєднували навчальні та методичні зусилля з організації роботи клубу за секціями:  політико-правова та історична. Головна мета цієї роботи полягала  у поглибленні знань студентів з  дисциплін «Історія держави і права України» та «Історія України»,  у розвитку їх професійної компетентності та формуванні правової культури.

Це не тільки проведення тематичних засідань, а й підготовка до виховних заходів (відкриті засідання секцій клубу «Мислитель» за темами: «Магдебурзьке право та його роль у розвитку української правової традиції»; «Конституційні традиції в Україні», «Знайомий край мені, в якому я живу!?», «Роль молоді у формуванні іміджу держави»). Під час такої роботи студенти збирають необхідні матеріали для підготовки сценаріїв, готують доповіді та захищають їх. Особлива увага приділяється й розвитку практичних навичок студентів, зокрема юридична вікторина (як елемент роботи засідання) дозволила виявити знання студентами основних положень Конституції України.

До такого роду роботи залучаються не лише студенти спеціальності «Правознавство», а й студенти спеціальності «Туристичне обслуговування». Щоб поглибити їх знання з історії рідного краю, розвивати навички роботи з різноманітними джерелами інформації, була підготовлена та проведена історична вікторина «Знайомий край мені, в якому я живу» (травень 2011р). Своєрідний змагальний процес під час такої роботи є не тільки критерієм рівня знань, а й виконує роль додаткової мотивації для подальшої роботи студентів.

Протягом декількох останніх років у ході організації позааудиторної роботи стала діяльність, спрямована на реалізацію європейської освіти у рамках загальної тематики: «Європейський вибір України». Цьому присвячено діяльність клубу «Мислитель», на заняттях якого студенти обговорюють проблеми, пов’язані з перспективами інтеграції України в загальноєвропейський економічний, соціально-політичний та культурний простір. Саме тут студенти аналізують хід та результати своєї творчої, дослідницької роботи з проблем євроінтеграції, готують спеціальне повідомлення, доповіді, а також оформляють зібрані матеріали у вигляді рефератів та фотоальбомів. Своєрідним підсумком   цієї роботи стали щорічні студентські наукові конференції.

Одним з напрямів роботи клубу є діяльність студентів, спрямована на використання нових інформаційних технологій, а саме, використання засобів масової інформації, комп’ютерів, мережі Інтернет, електронних підручників, відеопрограм тощо.

Практикується виготовлення комп’ютерних презентацій, які корегуються викладачем, а потім  використовуються при проведенні засідань гуртка. Це сприяє формуванню у студента відповідальності за досягнутий результат, самостійності, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, критично оцінювати та використовувати інформацію.

Таким чином, діяльність клубу «Мислитель» різнопланова і визначається  наступними напрямками роботи:

1.      Тематичні засідання секцій клубу (згідно з планами     роботи).

2.                Написання рефератів з питань, що обговорюються на         засіданнях секцій та виконання індивідуальних проблемних        завдань.

3.                Підготовка та проведення виховних заходів  (пошук   матеріалів до написання сценарію, пошук відеоматеріалів та   підготовка комп’ютерної презентації, участь у  підготовці та     проведенні).

4.      Підготовка творчих проектів, фотоальбомів.

5.      Накопичення відеоматеріалів та підготовка комп’ютерних          презентацій.

Досвід  роботи клубу дозволяє зробити деякі висновки:

·        клубна робота має носити системний, послідовний характер. Вона сприяє не тільки активізації пізнавальних здібностей студентів, а й наповнює їх відповідним духовним змістом;

·        завдання, що виконують учасники секцій клубу, формують у студентів навички самостійної роботи, сприяють підвищенню інтелектуального рівня. При цьому самоосвіта студентів знаходиться під безпосереднім контролем керівника секції;

·        пошукова, науково-дослідницька діяльність студентів дозволяє виявити обдаровану молодь, здатну до прийняття самостійних рішень та формулювання власної точки зору;

·        робота секцій клубу дозволяє поєднувати індивідуальну роботу студентів з колективними формами діяльності, де молоді люди мають можливість поспілкуватися з однодумцями, бути почутими та поповнити свої знання. Разом з тим  спілкування у групі призводить до розуміння основ людських стосунків, самопізнання та самоствердження;

·        творче спілкування не може бути обмежене рамками аудиторної роботи, бо діяльність клубу – це не тільки тематичні секційні засідання, а й інші різноманітні форми діяльності;

·        особливу увагу слід приділяти добору відповідних методів навчання і виховання студентів, які б розвивали їх духовно-моральні чесноти та професійно - трудові навички;

·        керівництво  роботою клубу вимагає від викладача необхідності постійно поповнювати та оновлювати свої професійні знання та навички, інакше він втратить свою фахову майстерність та авторитет.

Набуття знань, формування умінь і навичок, розвиток особистісних і професійно значущих якостей у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця є найбільш ефективними у застосуванні в позааудиторній діяльності різних форм роботи. Найбільш відомі методи: кейс – метод, командні конкурси і змагання. А також широко використовуються елементи і прийоми інтерактивного навчання в традиційних формах навчання вищої школи - робота в парах, у МГ (малі, робочі або творчі групи), методи обговорення проблеми, „мозковий штурм”, тощо. Інтерактивні методи передбачають використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів навчання. Студенти активно взаємодіють між собою і викладачем, використовуючи моделювання життєвих і професійних ситуацій, що дають змогу створити ситуації пошуку, співпереживання, суперечностей, ризику, сумніву, переконання, задоволення, аналізу та самооцінки своїх дій, спільне розв’язання проблем.

Залучення студентів до створення і розв’язання проектів - складний та багатогранний процес як для студента, так і для викладача. Педагог повинен розвинути здатність до самостійного мислення, сформувати зацікавленість, пробудити захоплення проблемою, інтерес до творчої діяльності, сформувати уміння та навички оформлення результатів дослідницької роботи та їх оприлюднення. Розв’язання цих завдань потребує від викладача високої професійної та науково-теоретичної підготовки, вміння володіти методами педагогічної інновації.

Студенти під керівництвом  викладачів готували відповідні пошуково-дослідницькі матеріали, які були представлені на виставку технічної творчості студентів 2010-2011 навчального року.

Метод проектних технологій у комісії соціальних дисциплін реалізується через різноманітні заходи клубу «Мислитель» та проведення конкурсу творчих проектів: «Європейський Союз і Україна», «Нові незалежні держави на пострадянському просторі», «Все починається з любові». З метою чіткої організації конкурсу розробляється Положення про конкурс творчих робіт, де відображено мету та умови організації конкурсу, вимоги до оформлення та критерії оцінювання конкурсних робіт студентів, нагородження учасників.

Результатом творчої діяльності стали науково-дослідницькі матеріали студентів професійного спрямування: «Стежками Київської Русі. Галерея образів» (дослідження-екскурсія), /Корєпанова О., Федорова Ю./; «Україна в євразійському геополітичному просторі» /Кряковцев М./; «Козацтво Луганщини» /Журавльова О., Халаімова А., Роговська Т./;  «Найцікавіші куточки Луганщини» /Назаренко Л./; «Митці Луганщини» /Нощенко О., Петренко Н./ та інші.

Сучасні технології навчання, зокрема рольові та ділові ігри, організаційно-діяльні ігри, ігрове моделювання явищ, розігрування ситуацій, ігри-тренінги, дебати, диспути стимулюють інтерес студентів до розв’язання професійних проблем, які передбачають наявність певної суми знань та забезпечують їх практичне застосування. Крім того, позитивним у сучасних технологіях є набуття студентами таких умінь і особистісних рис, як планувати свою роботу, використовувати багато джерел інформації, самостійно відбирати й накопичувати матеріал, аналізувати, аргументувати факти, приймати рішення, встановлювати соціальні контакти, створювати кінцевий продукт, розкриття соціальної цінності та ролі «я» в самореалізації  професійних і життєвих планів та потреб, формування управлінських і професійно важливих якостей.

Додати коментар


Захисний код
Оновити